До діагнозу «метастатичний рак грудної залози» ведуть два різні шляхи:
- первинно-метастатичний рак (de novo) – віддалені метастази виявляють уже під час першого встановлення діагнозу;
- рецидив – хвороба повертається у вигляді віддалених метастазів після лікування раку ранньої стадії.
Особливість раку грудної залози в тому, що рецидив може виникнути через багато років. Найбільше це стосується гормонозалежних пухлин. У метааналізі EBCTCG, що охопив майже 63 000 жінок, які завершили п’ятирічну гормонотерапію без ознак хвороби, ризик віддаленого рецидиву зберігався щонайменше до 20-го року спостереження.
Що з цього випливає на практиці?
Не можна припиняти призначену гормонотерапію самостійно. Саме вона знижує ризик повернення хвороби, і тривалість її прийому лікар визначає з урахуванням індивідуального ризику.
Не пропускати планові візити, навіть через 10 років після лікування.
Повідомляти лікаря про нові симптоми. Це біль у кістках, який не минає, тривалий кашель чи задишка, незрозуміла втрата ваги, постійний головний біль або неврологічні порушення. Більшість таких скарг мають інші причини, але їх варто перевірити.
А от чого робити не потрібно – це «про всяк випадок» регулярно здавати онкомаркери чи проходити КТ без симптомів. Настанова ASCO не рекомендує рутинне визначення CA 15-3, РЕА та інструментальний пошук віддалених метастазів у пацієнток без симптомів після завершення лікування.