5 речей, які варто знати про метастатичний рак грудної залози

У Рожевий жовтень найбільше говорять про мамографію, раннє виявлення та історії одужання. І це правильно. Але є частина цієї теми, яка зазвичай залишається в тіні, – метастатичний рак грудної залози, або IV стадія.

Про нього рідше пишуть, його бояться, навколо нього існує багато міфів: «це вирок», «лікування вже не має сенсу», «якщо метастази в кістках – це вже інший рак». Жодне з цих тверджень не відповідає сучасній онкології.

Тому 13 жовтня, у День обізнаності про метастатичний рак грудної залози, говоримо про п’ять речей, які варто знати пацієнткам та їхнім близьким.

Метастатичним називають рак грудної залози, клітини якого поширилися за межі залози та найближчих лімфатичних вузлів в інші органи. Найчастіше це кістки, печінка, легені та головний мозок.

Важлива деталь: метастаз у кістці складається з клітин раку грудної залози, а не з клітин кістки. Тому це не «рак кісток» і не нова хвороба. Це той самий рак грудної залози, і лікують його за принципами лікування раку грудної залози.

Наскільки це поширена ситуація?

• В Україні у ~10% випадків рак грудної залози вперше виявили уже на IV стадії.
• У США, за даними реєстру SEER, на стадії віддалених метастазів діагностують близько 6% випадків.

При цьому п’ятирічна відносна виживаність при віддалених метастазах, за даними SEER, становить 33,8% проти ~100% при локалізованій пухлині.

Хоча це узагальнені дані американського реєстру, які не визначають прогноз конкретної пацієнтки, ці цифри говорять про те, що метастатичний рак грудної залози сьогодні здебільшого невиліковний. Але «невиліковний» не означає «такий, що не лікується».

За останні два десятиліття прогноз при метастатичному раку грудної залози суттєво покращився, особливо при HER2-позитивному та гормонозалежних підтипах. Завдяки появі нових таргетних препаратів частина пацієнток сьогодні живе з метастатичною хворобою багато років.

До діагнозу «метастатичний рак грудної залози» ведуть два різні шляхи:

• первинно-метастатичний рак (de novo) – віддалені метастази виявляють уже під час першого встановлення діагнозу;
• рецидив – хвороба повертається у вигляді віддалених метастазів після лікування раку ранньої стадії.

Особливість раку грудної залози в тому, що рецидив може виникнути через багато років. Найбільше це стосується гормонозалежних пухлин. У метааналізі EBCTCG, що охопив майже 63 000 жінок, які завершили п’ятирічну гормонотерапію без ознак хвороби, ризик віддаленого рецидиву зберігався щонайменше до 20-го року спостереження.

Що з цього випливає на практиці?

Не можна припиняти призначену гормонотерапію самостійно. Саме вона знижує ризик повернення хвороби, і тривалість її прийому лікар визначає з урахуванням індивідуального ризику.

Не пропускати планові візити, навіть через 10 років після лікування.

Повідомляти лікаря про нові симптоми. Це біль у кістках, який не минає, тривалий кашель чи задишка, незрозуміла втрата ваги, постійний головний біль або неврологічні порушення. Більшість таких скарг мають інші причини, але їх варто перевірити.

А от чого робити не потрібно – це «про всяк випадок» регулярно здавати онкомаркери чи проходити КТ без симптомів. Настанова ASCO не рекомендує рутинне визначення CA 15-3, РЕА та інструментальний пошук віддалених метастазів у пацієнток без симптомів після завершення лікування.

«Навіщо біопсія, якщо діагноз і так відомий?» – логічне запитання жінки, якій рак грудної залози діагностували кілька років тому. Відповідь: тому що метастаз може відрізнятися від первинної пухлини.

Лікування раку грудної залози залежить від трьох ключових характеристик пухлини: рецепторів естрогену (ER), рецепторів прогестерону (PR) та HER2. Їх визначають імуногістохімічним методом. Але ці характеристики не є сталими.

У метааналізі 39 досліджень, де порівнювали первинну пухлину та її віддалені метастази, статус рецепторів змінювався:

• для ER – у 19,3% випадків;
• для PR – у 30,9%;
• для HER2 – у 10,3%.

Тобто приблизно в кожної п’ятої пацієнтки може змінитися ER-статус, майже в кожної третьої – PR-статус, а приблизно в кожної десятої – HER2-статус. А це може змінити вибір лікування: пухлина, яка стала HER2-позитивною, потребує анти-HER2 терапії, а втрата гормональних рецепторів може суттєво змінити доцільність гормонотерапії.

Саме тому міжнародні настанови при підозрі на наявність метастазів рекомендують:

• за технічної можливості та безпеки виконати біопсію метастатичного вогнища, щоб підтвердити діагноз гістологічно;
• повторно визначити біомаркери ER, PR та HER2.

Немає єдиної схеми лікування метастатичного раку грудної залози. Є три основні біологічні підтипи, і для кожного – свій підхід:

Ось чому сучасна діагностика метастатичного раку грудної залози не обмежується гістологією. Настанова ASCO щодо біомаркерів рекомендує:

• визначення спадкових мутацій BRCA1/2 у пацієнток із HER2-негативним метастатичним раком, які є кандидатками на лікування PARP-інгібіторами;
• визначення PD-L1 при тричі негативному раку – для вирішення питання про імунотерапію;
• визначення мутацій PIK3CA, а за оновленими рекомендаціями – також ESR1, AKT1 і PTEN при гормонозалежному HER2-негативному раку. Від них залежить вибір таргетної терапії після прогресування на першій лінії.

Частину цих мутацій можна визначити не лише в тканині пухлини, а й у крові – за циркулюючою пухлинною ДНК (так звана рідинна біопсія).

В Україні діагностику й лікування регламентує Стандарт медичної допомоги «Рак молочної залози», затверджений наказом МОЗ № 195 від 03.02.2025. Конкретну схему визначає онколог або мультидисциплінарна команда з урахуванням підтипу пухлини, попереднього лікування, локалізації метастазів, загального стану та побажань самої пацієнтки.

У лікуванні метастатичного раку грудної залози є дві рівноцінні цілі: подовжити життя і зберегти його якість. Друга не менш важлива за першу.

Тут варто розвіяти ще один міф. Слово «паліативна» часто сприймають як синонім «останніх днів». Насправді паліативна допомога – це контроль болю та інших симптомів, психологічна підтримка, допомога родині. І вона не замінює протипухлинне лікування, а йде поруч із ним.

Настанова ASCO 2024 року рекомендує направляти пацієнтів із поширеними пухлинами до міждисциплінарної паліативної команди на ранньому етапі хвороби, паралельно з активним лікуванням, особливо якщо є неконтрольовані симптоми чи погіршення якості життя.

Що це означає для пацієнтки та її близьких?

• Про біль потрібно говорити. Біль при метастазах у кістках можна і треба лікувати – медикаментами, променевою терапією, препаратами для зниження ризику кісткових ускладнень.
• Побічні ефекти – не те, що «треба перетерпіти». Своєчасне обговорення побічних ефектів із лікарем дозволяє підібрати підтримувальне лікування, а за потреби – скоригувати дозу або схему лікування.
• Психологічна підтримка – частина лікування, а не ознака слабкості. Її доречно пропонувати і самій жінці, і її близьким відповідно до їх потреб.
• Пацієнтка має право брати участь у рішеннях. Міжнародні настанови прямо наголошують: цілі лікування та побажання жінки слід обговорювати від самого початку.

У CSD LAB доступні патоморфологічні та молекулярно-генетичні дослідження, які допомагають онкологу визначити біологію пухлини й обрати лікування при метастатичному раку грудної залози:

• Імуногістохімічне дослідження: молекулярний тип раку грудної залози (ER, PR, HER2, Ki-67) – дослідження біоптату. Дозволяє визначити підтип пухлини та перевірити, чи не змінився статус рецепторів;
• Ампліфікація HER-2/neu, FISH – уточнювальне дослідження у випадках, коли результат імуногістохімії щодо HER2 є сумнівним;
• PD-L1 (22C3), чутливість до імунотерапії – визначення експресії PD-L1 при тричі негативному раку для вирішення питання про імунотерапію;
• MyGene BRCA1/2  – NGS-дослідження спадкових мутацій у генах BRCA1 та BRCA2. При HER2-негативному метастатичному раку результат впливає на можливість призначення PARP-інгібіторів і водночас є важливим для кровних родичів;
• PIK3CA, екзони 9 та 20, ПЛР – визначення мутацій PIK3CA у тканині пухлини при гормонозалежному HER2-негативному раку;
• Мутації ESR1 та MyAction extended PTEN, PIK3CA, AKT1 – дослідження мутацій, пов’язаних із резистентністю до гормонотерапії та вибором таргетних препаратів наступних ліній.

Яке саме дослідження потрібне, визначає онколог – залежно від підтипу пухлини, лінії лікування та доступних терапевтичних опцій.

Сьогодні метастатичний рак грудної залози здебільшого залишається невиліковним захворюванням, але сучасне лікування дозволяє його контролювати – і тим краще, чим точніше відома біологія пухлини.

1. World Health Organization. Breast cancer: fact sheet. 2026.
2. Національний канцер-реєстр України. Рак в Україні, 2023–2024. Бюлетень № 26 (таблиці 3–4, оперативні дані за 2024 рік).
3. National Cancer Institute. SEER Cancer Stat Facts: Female Breast Cancer. SEER 21 (excluding Illinois), 2016–2022.
4. Cardoso F. et al. 6th and 7th International consensus guidelines for the management of advanced breast cancer (ABC guidelines 6 and 7). The Breast. 2024;76:103756.
5. Gennari A. et al. ESMO Clinical Practice Guideline for the diagnosis, staging and treatment of patients with metastatic breast cancer. Annals of Oncology. 2021;32(12):1475–1495.
6. Pan H. et al.; EBCTCG. 20-Year Risks of Breast-Cancer Recurrence after Stopping Endocrine Therapy at 5 Years. New England Journal of Medicine. 2017;377(19):1836–1846.
7. Schrijver W.A.M.E. et al. Receptor Conversion in Distant Breast Cancer Metastases: A Systematic Review and Meta-analysis. Journal of the National Cancer Institute. 2018;110(6):568–580.
8. de Azambuja E. Metastatic breast cancer: ESMO Clinical Practice Guideline for diagnosis, treatment and follow-up. Annals of Oncology, 2026; 37, 1203-1219.
9. Burstein H.J. et al. Testing for ESR1 Mutations to Guide Therapy for Hormone Receptor–Positive, HER2-Negative Metastatic Breast Cancer: ASCO Guideline Rapid Recommendation Update. Journal of Clinical Oncology. 2023;41(18):3423–3425.
10. Burstein H.J. et al. Endocrine and Targeted Therapy for Hormone Receptor–Positive, HER2-Negative Metastatic Breast Cancer—Capivasertib-Fulvestrant: ASCO Rapid Recommendation Update. Journal of Clinical Oncology. 2024.
11. Breast Cancer Follow-Up and Surveillance After Primary Treatment: ASCO Guideline Update. J Clin Oncol. DOI: 10.1200/JCO-26-01700.
12. Sanders J.J. et al. Palliative Care for Patients With Cancer: ASCO Guideline Update. Journal of Clinical Oncology. 2024;42(19):2336–2357.
13. Міністерство охорони здоров'я України. Стандарт медичної допомоги «Рак молочної залози» (наказ МОЗ № 195 від 03.02.2025).