Цервікальний скринінг є найбільш поширеним у світі методом цитологічної діагностики та профілактики раку шийки матки. Щорічно мільйони жінок у різних країнах світу проходять ПАП-тест (тест Папаніколау), щоб бути впевненими у своєму здоров’ї. Цінність цього простого, але абсолютно необхідного для здоров’я жінки дослідження полягає в тому, що він не лише дає точну інформацію про мінімальні зміни жіночого здоров’я, але й є підставою для лікаря призначити у разі необхідності ефективні, перевірені віковим успішним досвідом методи лікування або профілактики розвитку раку шийки матки.
З історії ПАП-скринінгу
Програми ПАП-скринінгу відрізняються в різних країнах світу, як і їх ефективність. Ми вирішили дотримуватися програми ПАП-скринінгу, прийнятої на батьківщині ПАП тесту – США, країні, яка має найбільший досвід і досягла найбільших успіхів у цьому напрямку.
20-е століття ознаменувалося значним зниженням смертності від раку шийки матки в багатьох розвинених країнах світу. Ці видатні зміни безпосередньо пов’язані з упровадженням тесту Папаніколау. У 30-х роках минулого століття, до початку ПАП-скринінгу, рак шийки матки був найбільш поширеною причиною онкологічної смертності жінок в США.
На сьогоднішній день ПАП-тест є обов’язковою складовою усіх економічно ефективних програм боротьби з раком. Ідея створення і втілення в практику ПАП-скринінгу належить американському анатому грецького походження, цитологу Чиказького інституту цитології Джорджу Н. Папаніколау. У 1928 році він висловив припущення, що злоякісні клітини з шийки матки містяться та можуть бути ідентифіковані у вагінальних виділеннях. Пізніше, провівши разом з однодумцем гінекологом Гербертом Траутом значну кількість цитологічних і клінічних досліджень, Д. Папаніколау опублікував докладний опис преінвазивних змін цервікального епітелію. У той час патологи і клініцисти віднеслися до праці Папаніколау зі скептицизмом. Занадто сенсаційними були його висновки. Але вже в 1940 році методика Папаніколау та її ефективність були визнані медичною спільнотою США.
Канадський гінеколог Ернест Ейр запропонував отримувати матеріал для дослідження безпосередньо з шийки матки, а не використовувати для аналізу вагінальні виділення, які відбиралися за допомогою піпетки, як спочатку було запропоновано Папаніколау. Зразки безпосередньо з шийки матки містили незмінені клітини без інших інформативних домішок, на відміну від вагінального слизу. Ідея використовувати дерев’яний шпатель, його форму, що забезпечує наявність в препараті клітин ектоцервіксу, перехідної зони та ендоцервіксу, також належить Ернесту Ейру. На честь нього шпатель і був названий шпателем Ейра. Таким чином, в 40-х роках минулого століття тест Папаніколау був остаточно визнаний ідеальним скринінговим тестом для виявлення преінвазивних епітеліальних змін, які у разі відповідного лікування не розвинуться в інвазивний рак.
Програма ПАП-скринінгу
Американська онкологічна асоціація рекомендує:
ПАП-скринінг слід починати через 3 роки після початку статевих відносин, але не пізніше, ніж в 21 рік. До 30-річного віку ПАП-тест бажано проводити щорічно. Після досягнення 30 років жінкам, що мали не менше 3 нормальних ПАП-результатів поспіль, частоту ПАП-обстежень можна зменшити до 1 кожні 2 роки, або 1 ПАП-тест + аналіз на ВПЛ кожні 3 роки. Після досягнення 65 років жінкам, що мали не менше 3 нормальних ПАП-тестів поспіль і ніяких гінекологічних відхилень останні 10 років, проведення ПАП-скринінгу можна припинити. Жінки, яким було виконано тотальну гістеректопію, можуть припинити скринінг на ПАП-тест (за винятком жінок з CIN 2, 3 цервікальним раком або DES в анамнезі). Жінки з ускладненим анамнезом (цервікальний рак, внутрішньо матковий DES), а також з наявністю імунодефіцитних станів (після трансплантації органів, хіміотерапії, постійний прийом кортикостероїдів, ВІЛ позитивний статус) підлягають більш інтенсивному скринінгу.
Інтерпретація результатів ПАП-тесту. Система Бетезда
Для сучасної інтерпретації ПАП-тесту використовують систему Бетезда – це американська класифікація стану слизової шийки матки, заснована у грудні 1988 року великою групою експертів з досвідом в цитології, гістопатології та клінічній гінекології. З тих пір тисячі фахівців беруть участь в обговоренні та удосконаленні цієї класифікації. Сучасна система Бетезда – це досконала версія, що дозволяє цитологам і гінекологам чітко розуміти стан пацієнта. Крім того, Американською асоціацією онкологів була розроблена і затверджена тактика лікування відповідно до категорій класифікації Бетезда. Це дозволило уніфікувати і оптимізувати клінічні підходи для кожного пацієнта. Саме цей успішний досвід американських колег ми використовуємо у своїй практиці, коли виконуємо ПАП-тест.
Класифікація за системою Бетезда:
NILМ | Негативний на інтраепітеліальні пошкодження та неоплазію | Нормальний стан сквамозного епітелію, що відповідає віку та стану жінки (вагітність, стан після пологів, менопауза, пубертатний вік, прийом гормональних препаратів, внутрішньоматкова спіраль) без видимих змін епітелію, підозрілих на диспластичні. Ця категорія також включає запальні та реактивні зміни сквамозного епітелію, що виникли внаслідок наявності бактеріальних, грибкових або вірусних (вірус простого герпесу) агентів. До цієї категорії також включено шифт бактеріальної флори у бік вагінозу |
АSС - US | Атипові сквамозні клітини з невизначеними ознаками | Зміни сквамозного епітелію, що не можуть бути пов’язані із запальним процесом чи дією будь-яких факторів, описаних вище, але не повністю відповідають картині диспластичного процесу. Ця категорія належить до зворотних змін, ймовірно пов’язаних із ВПЛ- інфекцією |
LSIL | Сквамозні інтраепітеліальні порушення низького ступеню | Зміни сквамозного епітелію з ознаками легкої дисплазії. Ця категорія належить до зворотніх змін, спричинених ВПЛ-інфекцією |
АSС - Н | Атипові сквамозні клітини, не можна виключити сквамозні інтраепітеліальні порушення високого ступеню | Зміни сквамозного епітелію з невизначеними ознаками, коли не можна виключити важку дисплазію. Ця категорія належить до незворотніх змін, спричинених дією ВПЛ-інфекції та потребує радикальної тактики лікування |
НSIL | Сквамозні інтраепітеліальні порушення високого ступеню | Зміни сквамозного епітелію важкого ступеню ураженості. До цієї категорії належать важкі дисплазії, а також карцинома in situ. Це незворотні стани, що потребують хірургічного втручання, обсяг якого визначається на підставі гістологічного висновку |
З тактиками ведення пацієнток за результатами ПАП-тесту можна ознайомитися в брошурі.
01
Найближчі пункти для здачі аналізів
Залиште запит, і ми з Вами зв'яжемося