Рак — це не вирок, а діагноз, який потребує точного плану

Рак залишається однією з найскладніших медичних проблем та є другою провідною причиною смерті у світі. 

Більшість з нас сприймає це захворювання як щось фатальне: перші асоціації — “це кінець”, “все безнадійно”, “рак не лікується”. 

Проте сьогодні ми розуміємо природу цієї хвороби краще, ніж будь-коли, що дозволяє перетворювати її з вироку на стан, який також піддається лікуванню.

Наш організм складається з трильйонів клітин, які постійно оновлюються. Цей процес (поділ клітин) зазвичай чітко контролюється під час росту та відновлення тканин. Клітини старіють, вмирають, а їх місце займають нові. 

Але, як і все в цьому світі, організм — не ідеальний. Під час поділу в генетичному коді клітин (ДНК) можуть виникати та накопичуватись помилки. Рак виникає, коли такі клітини ігнорують сигнали про зупинку росту, стають “безсмертними” і починають безконтрольно ділитися.

Хоча деякі мутації виникають випадково або є спадковими, значна частина спричинена факторами, на які ми справді маємо вплив: 

• Паління: відповідальне за приблизно 25% усіх смертей від раку в світі. 
• Спосіб життя: надмірна вага, вживання алкоголю, нездорове харчування та низька фізична активність. 
• Інфекції: вірус папіломи людини (HPV) і гепатити B/C. 
• Середовище: ультрафіолетове випромінювання та професійні канцерогени (сполуки, що викликають рак, з якими люди стикаються під час роботи). 

До 40% випадків раку можна попередити завдяки зміні способу життя та вчасній вакцинації.

Сьогодні медицина відходить від принципу “один протокол щоб лікувати всіх”. У центрі сучасної онкології — персоналізований підхід, де лікування підбирається під індивідуальний молекулярний профіль пухлини пацієнта: 

• таргетні терапії діють прицільно на специфічні молекулярні мішені пухлини, що мінімузіє побічні ефекти для здорових тканин; 
• імунотерапія “навчає” імунну систему розпізнавати та самостійно знищувати ракові клітини. 

Ефективність такого лікування критично залежить від вчасної і точної діагностики. Наприклад, при виявленні раку молочної залози на ранніх (локалізованих) стадіях, показник 5-річної виживаності сьогодні перевищує 95%. У клінічній практиці для моніторингу перебігу цього захворювання може визначатися онкомаркер молочної залози СА-15-3.

Для того, щоб онколог міг призначити найефективнішу терапію, необхідно побудувати «генетичний портрет» пухлини. У комплексній лабораторній діагностиці поряд із молекулярно-генетичними методами можуть використовуватися і специфічні пухлинні маркери, зокрема раково-ембріональний антиген (онкомаркер РЕА). 

У CSD LAB ми проводимо дослідження, що стають фундаментом для рішень онколога: 

• патогістоморфологія: аналіз тканин пухлини для визначення точного типу та стадії раку; 
• NGS-тестування (секвенування нового покоління): дозволяє виявити мутації в генах (наприклад, BRCA1/2, PIK3CA, TP53, EGFR, KRAS та інші), що визначають чутливість (а отже, і вразливість) пухлини до терапії. Знаючи, які саме гени зазнали “поломки”, лікар обирає який саме препарат буде найефективнішим у кожному окремому випадку. 

Всесвітній день боротьби з раком нагадує: інформованість і точна діагностика — це перші та найважливіші кроки на шляху до ефективного лікування. 

#csdlab #онкологія #рак #генетика #NGS #персоналізованамедицина #таргетнатерапія #молекулярнадіагностика #патогістологія #гістологія #здоровя #медицина 

Список джерел 

1. National Cancer Institute (NCI). What Is Cancer? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: cancer.gov/about-cancer/understanding/what-is-cancer 
2. World Health Organization (WHO). https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cancer. 
3. American Cancer Society (ACS). Cancer Facts and Figures 2026. 
4. World Cancer Research Fund. Cancer Prevention Recommendations, 2024 
5. National Breast Cancer Foundation / NCI SEER Program. Breast Cancer Facts & Stats 2026.