BCR::ABL1 і філадельфійська хромосома: чому цей аналіз важливий при підозрі на ХМЛ?

Іноді звичайний аналіз крові стає першим сигналом.

Людина може почуватися майже нормально, здати загальний аналіз крові перед плановим оглядом або через втому, а в результатах побачити значне підвищення лейкоцитів, зміни у формулі крові чи інші незрозумілі показники. Сам по собі такий результат ще не означає онкогематологічне захворювання. Але він може стати приводом для додаткової перевірки.

Одна з хвороб, яку лікар може розглядати при стійких змінах у крові, — хронічна мієлоїдна лейкемія, або ХМЛ.

ХМЛ — це захворювання кровотворної системи, при якому кістковий мозок утворює занадто багато клітин мієлоїдного ряду. Найчастіше воно розвивається поступово, а на ранніх етапах може не мати яскравих симптомів. Саме тому лабораторна діагностика відіграє ключову роль: вона допомагає не лише запідозрити проблему, а й підтвердити або виключити конкретний діагноз.

Для ХМЛ особливо важливим є маркер BCR::ABL1, пов’язаний із так званою філадельфійською хромосомою. 

Філадельфійська хромосома — це не окрема “нова” хромосома, а результат перебудови між двома хромосомами: 9-ю та 22-ю. Під час такої перебудови частини генів BCR та ABL1 з’єднуються, утворюючи гібридний ген BCR::ABL1.

Цей ген може давати клітинам неправильний сигнал до росту й поділу. У результаті кістковий мозок починає утворювати надмірну кількість клітин крові, переважно мієлоїдного ряду.

Саме тому BCR::ABL1 має таке значення при підозрі на ХМЛ. Це не просто “ще один аналіз”. Це молекулярна ознака, яка допомагає лікарю уточнити природу захворювання. (F017 — https://www.csdlab.ua/analyzes/molekulyarno-tsytohenetychni-doslidzhennya-fish/bcr-abl1-filadelfiyska-khromosoma).

Простими словами:

• філадельфійська хромосома / Ph-хромосома — змінена 22-га хромосома, яка виникає після обміну ділянками між 9-ю та 22-ю хромосомами. Саме внаслідок цієї перебудови формується ген BCR::ABL1. (F017 — https://www.csdlab.ua/analyzes/molekulyarno-tsytohenetychni-doslidzhennya-fish/bcr-abl1-filadelfiyska-khromosoma);
• BCR::ABL1 — гібридний ген, який може запускати патологічний сигнал росту клітин. Його виявлення є ключовим для підтвердження філадельфійсько-позитивної ХМЛ. (F017 — https://www.csdlab.ua/analyzes/molekulyarno-tsytohenetychni-doslidzhennya-fish/bcr-abl1-filadelfiyska-khromosoma);
• p210 / mbcr — найтиповіший варіант BCR-ABL1 при хронічній мієлоїдній лейкемії. Його кількісне визначення може використовуватися для оцінки молекулярної відповіді під час лікування. (M013 — https://www.csdlab.ua/analyzes/mutatsiyi-heniv/bcr-abl1-p210-mbcr-filadelfiyska-khromosoma-zvorotno-transkryptazna-plr).

Загальний аналіз крові може показати, що є відхилення. Але саме дослідження BCR::ABL1 допомагає перевірити, чи пов’язані ці зміни з філадельфійською хромосомою. 

ХМЛ не завжди починається з виражених симптомів. У частини людей захворювання виявляють випадково — після загального аналізу крові.

Приводом для консультації з лікарем можуть бути:

• значне або стійке підвищення лейкоцитів;
• зміни у лейкоцитарній формулі;
• підвищення кількості базофілів або еозинофілів;
• збільшення кількості тромбоцитів;
• збільшення селезінки;
• відчуття важкості або дискомфорту зліва під ребрами;
• незрозуміла втома;
• нічна пітливість;
• втрата ваги без очевидної причини;
• підвищена температура без зрозумілого пояснення.

Такі ознаки не є специфічними лише для ХМЛ. Вони можуть виникати при різних станах — від реакції на інфекцію до інших захворювань крові.

Реактивне підвищення лейкоцитів — це ситуація, коли лейкоцити зростають як відповідь організму на інфекцію, запалення, стрес для організму або інший тимчасовий подразник. Тобто клітин стає більше не тому, що сформувався пухлинний клон, а тому, що імунна система реагує на певний процес.

Саме тому важливо не робити висновки самостійно, а пройти правильний діагностичний маршрут.

ХМЛ не встановлюють за одним показником у загальному аналізі крові. Для діагнозу потрібне поєднання клінічних даних, морфологічної оцінки клітин, цитогенетичних або молекулярних методів. 

Діагностика ХМЛ зазвичай починається з базових аналізів, але не закінчується ними. Лікар може оцінювати загальний аналіз крові, мазок периферичної крові, результати огляду, стан селезінки, а за потреби — дані дослідження кісткового мозку.

Окреме місце займають методи, які допомагають виявити BCR::ABL1.

• FISH-дослідження дозволяє виявити перебудову t(9;22), тобто філадельфійську хромосому, на рівні клітин. Цей метод може бути важливим для підтвердження наявності характерної хромосомної зміни. (F017 — https://www.csdlab.ua/analyzes/molekulyarno-tsytohenetychni-doslidzhennya-fish/bcr-abl1-filadelfiyska-khromosoma)
• ПЛР-дослідження BCR-ABL1 p210 дозволяє виявляти та кількісно оцінювати транскрипт BCR-ABL1. У практиці ХМЛ це особливо важливо не лише на етапі уточнення діагнозу, а й під час подальшого спостереження за пацієнтом. (M013 — https://www.csdlab.ua/analyzes/mutatsiyi-heniv/bcr-abl1-p210-mbcr-filadelfiyska-khromosoma-zvorotno-transkryptazna-plr)

Чому саме p210? Тому що p210 — найтиповіший варіант BCR-ABL1 при хронічній мієлоїдній лейкемії. Саме його найчастіше оцінюють у контексті ХМЛ. (M013 — https://www.csdlab.ua/analyzes/mutatsiyi-heniv/bcr-abl1-p210-mbcr-filadelfiyska-khromosoma-zvorotno-transkryptazna-plr)

Для пацієнта це можна пояснити так: якщо загальний аналіз крові показує “наслідок”, то дослідження BCR::ABL1 допомагає знайти можливу молекулярну причину цього наслідку. 

ХМЛ — один із прикладів захворювання, де лабораторний контроль має значення не тільки для встановлення діагнозу, а й для подальшого ведення пацієнта.

Сучасне лікування ХМЛ часто базується на таргетній терапії — препаратах, які діють на патологічний сигнал, пов’язаний із BCR::ABL1. Але після початку лікування важливо не лише почуватися краще, а й розуміти, як змінюється рівень молекулярного маркера.

Кількісне визначення BCR-ABL1 p210 може допомагати лікарю оцінювати молекулярну відповідь на терапію. Якщо рівень маркера знижується очікуваним чином, це може свідчити про ефективність лікування. Якщо ні — лікар може переглядати тактику, перевіряти прихильність до терапії, оцінювати можливі причини недостатньої відповіді або призначати додаткові дослідження. (M013 — https://www.csdlab.ua/analyzes/mutatsiyi-heniv/bcr-abl1-p210-mbcr-filadelfiyska-khromosoma-zvorotno-transkryptazna-plr)

Важливо: результат BCR-ABL1 не потрібно інтерпретувати самостійно. Його оцінюють у динаміці, з урахуванням часу від початку лікування, попередніх результатів, клінічної ситуації та рекомендацій лікаря. 

При підозрі на ХМЛ час має значення, але це не означає, що потрібно панікувати. Правильна реакція — не шукати лікування самостійно, а швидко потрапити до лікаря та пройти обстеження за призначенням.

Зволікання може призвести до того, що людина довго живе з незрозумілими змінами в крові, не знаючи їхньої причини. А при захворюваннях кровотворної системи важливо розуміти, з чим саме має справу лікар: реактивними змінами після інфекції, іншим мієлопроліферативним процесом, гострим станом чи хронічною мієлоїдною лейкемією.

Правильний діагностичний маршрут допомагає:

• підтвердити або виключити ХМЛ;
• відрізнити ХМЛ від інших мієлоїдних захворювань;
• визначити, які дослідження потрібні саме зараз;
• сформувати основу для подальшого лікування;
• контролювати відповідь на терапію в динаміці.

Саме лабораторна точність у таких ситуаціях допомагає перейти від тривоги до зрозумілого плану дій. 

CSD LAB має напрям молекулярних досліджень для онкології та дослідження, пов’язані з мієлоїдною патологією. У контексті ХМЛ особливо важливими є тести, спрямовані на виявлення або кількісну оцінку BCR::ABL1.

У відкритому каталозі CSD LAB представлені, зокрема:

• “Філадельфійська хромосома” t(9;22) BCR::ABL1 методом FISH, F017 
• BCR-ABL1 p210 (mbcr), кількісне визначення, РНК, ПЛР, M013 

Ці дослідження можуть бути частиною діагностичного маршруту при підозрі на ХМЛ або етапом подальшого моніторингу, якщо діагноз уже встановлено. Остаточне рішення про те, який саме аналіз потрібен, має приймати лікар — гематолог, онколог або інший спеціаліст, який веде пацієнта.

CSD LAB у такій ситуації може бути експертним лабораторним партнером для лікаря та пацієнта: допомогти уточнити молекулярну природу захворювання, забезпечити коректне виконання дослідження та надати результат, на який можна спиратися при подальших клінічних рішеннях.

Якщо у вашому аналізі крові виявили значне підвищення лейкоцитів або інші стійкі зміни, це ще не означає ХМЛ. Але це причина не залишати результат без уваги. Найкращий крок — звернутися до лікаря й обговорити, чи потрібні додаткові дослідження, зокрема BCR::ABL1. 

•  NCCN Guidelines for Patients: Chronic Myeloid Leukemia 
• Chronic myeloid leukaemia: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Annals of Oncology, 2017;28(suppl_4):iv41–iv51. 
• European LeukemiaNet 2020 recommendations for treating chronic myeloid leukemia. Leukemia, 2020;34(4):966–984. 
• National Cancer Institute. Chronic Myeloid Leukemia Treatment (PDQ®) — Patient Version.