Діагностика, тераностика

Сучасна діагностика онкологічних захворювань неможлива без застосування молекулярно-генетичних методів. Історично дві головні сфери застосування цих методів – це діагностика і тераностика.
Діагностика – процес встановлення діагнозу, або висновку про сутність хвороби та стан пацієнта, виражене прийнятою медичною термінологією.
На сьогодні існує велика кількість нозологічних одиниць, які, не зважаючи на схожість морфологічної будови та імунофенотипу, мають різну тактику лікування, і провести диференційну діагностику між ними можна лише виявивши специфічні генетичні зміни (транслокації, або мутації).
Найбільше застосування діагностичні молекулярно-біологічні тести знаходять в сфері онкології, а саме – онкогематології та діагностиці сарком.
 
Діагностичні можливості: 
• визначення клональності генів імуноглобулінів і Т-клітинних рецепторів для диференціальної діагностики доброякісних та злоякісних лімфопроліферативних процесів;
• виявлення специфічних транслокацій (CMYC, IGH, CCND1, BCL2, BCL6, MALT1 та ін.) для диференціальної діагностики B-клітинних лімфом у складних діагностичних випадках;
• виявлення специфічних транслокацій (EWRS, FLI1, SYT, FOXO1, DDIT3 і ін.) для підтвердження різного типу сарком;
• диференціальна діагностика Шпітц-невусу і меланоми методом FISH;
• молекулярна панель для діагностики пухлин щитоподібної залози;
• інші тести для уточнення різних діагнозів.
 
Медична лабораторія CSD оперує значним спектром діагностичних молекулярно-генетичних досліджень, що дозволяють встановити діагноз навіть у найскладніших випадках. Як правило, розібратися з доцільністю застосування тих чи інших тестів часто буває складно навіть для висококваліфікованих фахівців суміжних спеціальностей (хірургів, хіміотерапевтів, патоморфологів). Співробітники відділу молекулярної патології і генетики лабораторії CSD допоможуть визначитися з необхідністю дослідження та підібрати оптимальний тест в кожному конкретному випадку.
 
Тераностика – визначення чутливості онкопухлини до тих чи інших препаратів за допомогою виявлення генетичних (мутації, транслокації, делеції, ампліфікації), або епігенетичних (рівень метилювання, експресії) змін в клітинах пухлини.
Тераностика увійшла в медицину з появою таргетних препаратів. Таргетна терапія блокує ріст ракових клітин за допомогою цільових (таргетних) молекул, необхідних для канцерогенезу і зростання пухлини, а не просто перешкоджає розмноженню клітин, як це, наприклад, робить традиційна хіміотерапія. Таргетна терапія є істотно ефективнішою та безпечнішою на відміну від класичної хіміотерапії, проте працює лише в разі наявності «мішені» для неї.
Застосування таргетних препаратів є стандартом терапії для ряду онкологічних захворювань. Відповідно і молекулярні дослідження увійшли до міжнародних протоколів діагностики з метою допомоги пацієнтам, для яких така терапія є необхідною та ефективною.
 
Тераностичні можливості:
Недрібноклітинний рак легень (НДРЛ)

Схвалено для застосування у клінічній практиці:
• виявлення мутацій EGFR в пухлині (чутливість до анти-EGFR терапії);
• виявлення мутацій EGFR в пухлинному ДНК, що циркулює в крові (контроль ефективності та виявлення вторинної резистентності (мутація T790M) до анти-EGFR терапії);
• виявлення мутацій KRAS (резистентність до анти-EGFR терапії);
• виявлення транслокації генів ALK і ROS1 (чутливість до ALK та ROS1-інгібіторів);
• виявлення транслокації генів NTRK1/2/3 (Чутливість до NTRK-інгібіторів);
• виявлення мутацій BRAF V600 (чутливість до BRAF-інгібіторів);
• визначення рівня експресії PD-L1 (чутливість до анти-PD1 / PD-L1 терапії).

Off-label застосування в клінічній практиці, клінічні випробування:

• виявлення ампліфікації C-MET (чутливість до і MET-інгібіторів);
• виявлення транслокації RET (чутливість до RET-інгібіторів);
• виявлення ампліфікації Her2/neu (чутливість до анти-Her2 терапії).
 
Колоректальний рак
• виявлення мутацій KRAS, NRAS, BRAF (чутливість до анти-EGFR терапії);
• виявлення мікросателітної нестабільності (Чутливість до анти-PD1/PD-L1 імунотерапії).
 
Меланома
• виявлення мутацій BRAF V600 (чутливість до BRAF-інгібіторів);
• виявлення мутацій C-KIT в слизових і акральних меланомах (чутливість до C-KIT-інгібіторів);
• визначення рівня метилювання промотору гену MGMT (чутливість до препаратів алкілуючої дії, наприклад, дакарбазину).
 
Гастроінтестинальна стромальна пухлина (GIST)
• виявлення мутацій С-KIT і PDGFRα (чутливість до C-KIT-інгібіторів);
• виявлення мутацій SDHB, SDHC, SDHD.
 
Гліоми 
• визначення рівня метилювання промотору гену MGMT (чутливість до препаратів алкілуючої дії, наприклад, темозоламіду);
• визначення ко-делеції 1р36 і 19q13 (підтвердження діагнозу олігодендрогліома);
• виявлення мутацій в генах IDH1 і IDH2 (уточнення діагнозу астроцитома та олігодендрогліома);
• виявлення транслокації BRAF (підтвердження діагнозу пілоцитарна астроцитома).