Хронічний гастрит: про що розповість патоморфологічний аналіз на Helicobacter pylori
02.11.2019
Головним етіологічним фактором розвитку хронічного гастриту (запального процесу слизової оболонки шлунка) є інфекція, спричинена грамнегативною бактерією Helicobacter pylori. Потрапляючи в організм людини із зовнішнього середовища (через воду, продукти, спільні предмети побуту, посуд тощо), вона легко виживає в кислій соляній середовищі шлунка, активно розмножується, руйнуючи слизову оболонку та тканини органа. У хворих зазвичай спостерігаються біль, зниження апетиту, відчуття тяжкості в підложечній ділянці живота, печія, кисла відрижка, закрепи, здуття живота, блювання.

Хронічний запальний процес, спричинений Helicobacter pylori, з часом стає причиною розвитку атрофії та кишкової метаплазії слизової оболонки шлунка — основних факторів ризику виникнення злоякісного пухлинного процесу — аденокарциноми шлунка. У зв’язку з цим своєчасне виявлення, визначення ступеня ураження та ерадикація інфекції Helicobacter pylori є актуальною проблемою у веденні пацієнтів із діагнозом «Хронічний гастрит».
З метою виявлення та оцінки збудника застосовуються різні діагностичні методи, такі як дихальні тести, бактеріологічні та серологічні дослідження. Проте єдиним стандартизованим і затвердженим методом у межах протоколів провідних міжнародних медичних організацій є гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка із використанням спеціалізованих гістохімічних та імуногістохімічних методик. Гістологічне дослідження дозволяє не лише виявити наявність інфекції, а й провести повну морфологічну оцінку ступеня ураження слизової оболонки шлунка, вираженість запального процесу, визначити точну локалізацію збудника за відділами шлунка.
Патоморфологічна лабораторія «CSD Health Care» проводить гістологічне дослідження біопсії шлунка за допомогою спеціальних гістохімічних методик із використанням фарбувань гематоксилін-еозином та ШЙК / альціановим синім. Вони дозволяють у повному обсязі оцінити структуру та функціональний стан слизової оболонки шлунка, виявити наявність або відсутність кишкової метаплазії — одного з найвагоміших факторів, що підвищує ризик можливого розвитку аденокарциноми шлунка, визначити її морфологічний тип. А для виявлення мікроорганізмів Helicobacter pylori, встановлення їх морфологічних форм, точної локалізації та кількості лабораторія застосовує гістохімічне фарбування за Уортіном-Старрі (Warthin-Starry) — різновид гістохімічної техніки з імпрегнацією сріблом.
Отримані таким чином мікропрепарати передаються лікарю-гастроентеропатологу, який проводить морфологічне дослідження зразків за допомогою світлової мікроскопії та формулює патогістологічний висновок (діагноз). У ньому, зокрема, зазначається локалізація та морфологічний тип хронічного гастриту, наявність або відсутність інфекції Helicobacter pylori, ступінь її вираженості та активності. Також лікар-патолог визначає стадію хронічного гастриту відповідно до міжнародної системи оцінювання «OLGA» (Operative Link on Gastritis Assessment).
Лише після отримання патогістологічного висновку, виданого лабораторією, лікар-гастроентеролог має можливість повною мірою визначитися з тактикою ведення пацієнта та призначити адекватну медикаментозну терапію, зокрема, за потреби — індивідуально підібрати комбінацію антибіотиків для знищення збудника Helicobacter pylori.
Після проведеного курсу лікування, як правило, здійснюється повторне ендоскопічне дослідження з біопсією слизової оболонки шлунка для гістологічного підтвердження відсутності Helicobacter pylori та ознак запального процесу, а також для перевірки відповідності структури й функціонального стану слизової оболонки шлунка нормі. За результатами морфологічного дослідження пацієнта або визнають здоровим, або проводять корекцію медикаментозної терапії.
Саме такий діагностичний і лікувальний протокол сьогодні відповідає принципам доказової медицини, вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я та є загальноприйнятим у всьому світі.
Останні новини