Helicobacter pylori: чому лікування не завжди спрацьовує з першого разу

Helicobacter pylori – одна з найпоширеніших хронічних бактеріальних інфекцій у світі. За сучасними оцінками, з бактерією інфікована близько половини населення планети, хоча поширеність суттєво відрізняється між країнами та регіонами.

Багато людей роками не мають жодних характерних симптомів і вперше дізнаються про H. pylori під час обстеження через біль або дискомфорт у верхній частині живота, гастрит чи виразкову хворобу.

Сьогодні H. pylori добре вивчена, а для лікування інфекції існують ефективні схеми. Водночас за останні роки підхід до вибору терапії змінився. Одна з головних причин – поширення антибіотикорезистентності.

Тому позитивний результат на H. pylori – це вже не завжди кінцева точка діагностики. У певних клінічних ситуаціях важливо знати не лише про наявність бактерії, а й про її можливу стійкість до антибіотиків.

Helicobacter pylori пристосована до життя у слизовій оболонці шлунка. Якщо інфекцію не лікувати, бактерія може зберігатися в організмі протягом багатьох років.

У частини людей інфекція не викликає помітних проявів. В інших можуть виникати біль або дискомфорт в епігастрії, нудота, відчуття переповнення після їжі, відрижка та інші диспептичні симптоми. Водночас визначити H. pylori лише за скаргами неможливо. Подібні симптоми можуть виникати при функціональній диспепсії, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, виразковій хворобі та інших станах.

Клінічне значення H. pylori виходить далеко за межі дискомфорту у шлунку. Інфекція спричиняє хронічний гастрит і пов'язана з розвитком виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Крім того, H. pylori є встановленим канцерогенним фактором. Тривала інфекція підвищує ризик аденокарциноми шлунка та пов'язана з розвитком MALT-лімфоми шлунка. Саме тому своєчасне виявлення бактерії має значення не лише для контролю поточних симптомів, а й у довгостроковій перспективі.

Наявність або вираженість симптомів не показує, чи є у людини H. pylori. Інфікована людина може роками не мати скарг, тоді як виражений біль у шлунку може бути пов'язаний зовсім з іншою причиною. Тому ключове значення має правильно обране лабораторне або інструментальне дослідження.

Особливо важливо не обмежуватися самостійним тестуванням, якщо разом із дискомфортом у шлунку з'являються ознаки шлунково-кишкової кровотечі, незрозуміле схуднення, стійке блювання, анемія або інші тривожні симптоми. У таких ситуаціях потрібна консультація лікаря та, за показаннями, більш поглиблене обстеження.

У випадку Helicobacter pylori важливо не лише правильно обрати метод, а й провести дослідження у відповідний момент. Антибіотики, препарати вісмуту та інгібітори протонної помпи можуть тимчасово зменшувати бактеріальне навантаження. Через це результат дослідження на активну інфекцію може виявитися негативним навіть тоді, коли бактерія ще присутня. Тому обстеження бажано планувати до початку антибактеріального лікування. Після терапії час повторного тестування потрібно обирати окремо: зазвичай після антибіотиків і препаратів вісмуту витримують щонайменше 4 тижні, а після інгібіторів протонної помпи – близько 2 тижнів.

Самостійно скасовувати призначені препарати для здачі аналізу не потрібно. Якщо лікування вже проводиться або нещодавно завершилося, оптимальний час тестування краще погодити з лікарем.

Кларитроміцин протягом багатьох років широко застосовувався у схемах лікування H. pylori. Проте поширення резистентних штамів поступово змінило підхід до його використання. Кларитроміцин діє на бактеріальну рибосому та порушує синтез білка. Але певні генетичні зміни H. pylori можуть змінювати ділянку, з якою взаємодіє антибіотик, і суттєво знижувати його ефективність. Один із основних механізмів такої резистентності пов'язаний із точковими мутаціями у гені 23S рРНК. Серед найбільш клінічно значущих – A2143G, A2142G та A2142C.

За симптомами визначити наявність цих мутацій неможливо. Двоє людей можуть мати однакові скарги та підтверджену H. pylori-інфекцію, але бактерія в одного пацієнта може бути чутливою до кларитроміцину, а в іншого – резистентною.

Саме тому актуальні рекомендації вже не підтримують безумовне використання кларитроміцин-вмісних схем без урахування чутливості бактерії, якщо таку інформацію можна отримати.

Звичайне виявлення H. pylori відповідає на питання: «Чи є бактерія?». Молекулярне визначення маркерів резистентності дозволяє отримати ще одну важливу частину інформації – чи є генетичні ознаки, через які кларитроміцин може бути менш ефективним.

Саме на цьому принципі побудоване доступне в CSD LAB ПЛР-дослідження Helicobacter pylori з визначенням резистентності до кларитроміцину. Воно одночасно визначає ДНК бактерії та три мутації – A2143G, A2142G і A2142C.

Якщо одна або декілька таких мутацій виявлені, лікар отримує інформацію про генетичні маркери, асоційовані з резистентністю до кларитроміцину. Це може бути враховано ще до вибору схеми лікування. Такий підхід особливо корисний, якщо терапія тільки планується, кларитроміцин розглядається як один із можливих компонентів лікування або попередня терапія вже не дала очікуваного результату. 

Водночас відсутність A2143G, A2142G та A2142C не означає абсолютної гарантії чутливості бактерії. Тест визначає конкретний перелік мутацій, тоді як рідкісніші механізми резистентності також можливі. Саме тому результат не є готовою схемою лікування. Його завдання – дати лікарю більше інформації для обґрунтованого вибору терапії.

У CSD LAB  ви можете отримати саме цю інформацію за допомогою дослідження ПЛР. Helicobacter pylori (Гелікобактер пілорі) з резистентністю до кларитроміцину (3 основні мутації), якісне визначення (кал, слина, шлунковий сік).

Після лікування біль, нудота або дискомфорт можуть зменшитися чи повністю зникнути. Проте самопочуття не дозволяє достовірно визначити, чи вдалося усунути H. pylori.

Тому сучасні міжнародні рекомендації передбачають контроль після завершення терапії для всіх пацієнтів із підтвердженою інфекцією, які отримали лікування.

Для цього використовують методи, що дозволяють оцінити наявність активної інфекції. Одним із таких варіантів є визначення антигену Helicobacter pylori у калі.

У CSD LAB доступне дослідження Helicobacter pylori, антиген у калі. Воно може використовуватися як для неінвазивного виявлення активної інфекції, так і для контролю після проведеної терапії.

Важливо, що антитіла IgG для такого контролю не підходять. Вони можуть зберігатися у крові ще тривалий час після усунення бактерії, тому позитивний серологічний результат не означає автоматично, що інфекція залишилася.

У випадку Helicobacter pylori різні лабораторні дослідження відповідають на різні клінічні питання. Саме тому немає одного «найкращого аналізу на хелікобактер» для всіх ситуацій.

Якщо необхідно неінвазивно підтвердити активну інфекцію або перевірити результат після лікування, у CSD LAB доступне визначення антигену Helicobacter pylori у калі.

Якщо основне питання полягає не лише у виявленні бактерії, а й у можливій резистентності до кларитроміцину, більш інформативним може бути ПЛР-дослідження з одночасним визначенням H. pylori та мутацій A2143G, A2142G і A2142C.

У CSD LAB також доступні серологічні дослідження – «Helicobacter pylori, IgG» та «Helicobacter pylori, сумарні антитіла IgM/IgG». Вони відображають імунну відповідь організму на контакт із бактерією, проте не завжди дозволяють відрізнити поточну інфекцію від перенесеної. Саме тому серологію не використовують як основний метод перевірки результату лікування.

Окремо доступне дослідження «Helicobacter pylori (білок CagA), IgA». CagA є одним із факторів вірулентності бактерії, а визначення антитіл до нього може доповнювати інформацію про імунну відповідь. Водночас позитивний результат не є самостійним підтвердженням активної H. pylori-інфекції та не замінює прямі методи виявлення бактерії.

Таким чином, вибір дослідження залежить від конкретного завдання: первинно виявити активну інфекцію, отримати додаткову інформацію перед лікуванням або перевірити його результат.

Такий підхід дозволяє уникати ситуації, коли пацієнт здає декілька схожих аналізів, але жоден із них не відповідає на головне клінічне питання.

Раніше діагностика H. pylori часто зводилася до одного питання: є бактерія чи немає. Сьогодні підхід став точнішим.

Має значення не лише сам факт інфікування. Важливо правильно обрати метод дослідження, врахувати препарати, які можуть вплинути на результат, а в окремих ситуаціях – отримати інформацію про можливу антибіотикорезистентність ще до початку лікування.

Після терапії також не варто орієнтуватися лише на зникнення симптомів: результат потрібно підтвердити методом, який дозволяє оцінити наявність активної інфекції.

Саме тому лабораторна діагностика H. pylori сьогодні – це не «один тест на всі випадки», а послідовний маршрут, у якому кожне дослідження відповідає на своє питання.

У CSD LAB для різних етапів цього маршруту доступні ПЛР із визначенням мутацій резистентності до кларитроміцину, визначення антигену H. pylori у калі, IgG, сумарних антитіл та IgA до CagA.

Такий підхід допомагає отримувати не просто лабораторний результат, а інформацію, яка має конкретне значення для подальших рішень.

1. Chey, W. D., Howden, C. W., Moss, S. F., Morgan, D. R., Greer, K. B., Grover, S., & Shah, S. C. (2024). ACG Clinical Guideline: Treatment of Helicobacter pylori Infection. The American Journal of Gastroenterology, 119(9), 1730–1753.
2. Malfertheiner, P., Megraud, F., Rokkas, T., et al. (2022). Management of Helicobacter pylori infection: The Maastricht VI/Florence consensus report. Gut, 71(9), 1724–1762.
3. Malfertheiner, P., Camargo, M. C., El-Omar, E., et al. (2023). Helicobacter pylori infection. Nature Reviews Disease Primers, 9, 19.
4. Al Qady, A., Aldhaleei, W., Salih, M., et al. (2025). Accuracy of fecal polymerase chain reaction testing in clarithromycin-resistant Helicobacter pylori: A systematic review and meta-analysis. Clinical and Translational Gastroenterology, 16(2), e00792.
5. Park, J. Y., Georges, D., Alberts, C. J., Bray, F., Clifford, G., & Baussano, I. (2025). Global lifetime estimates of expected and preventable gastric cancers across 185 countries. Nature Medicine, 31, 3020–3027.
6. International Agency for Research on Cancer. (2025). Global lifetime estimates of expected and preventable gastric cancers across 185 countries. IARC/WHO.