Лактобактерії в аналізах: чому визначення «загалом» не дає відповіді про стан мікробіому

Вагінальний мікробіом – це збалансована система мікроорганізмів, склад якої визначається гормональним фоном, віком, статевою активністю та зовнішніми факторами.

У репродуктивному віці в більшості жінок мікробом має чітку закономірність: домінують лактобактерії, які підтримують кисле середовище і обмежують ріст інших мікроорганізмів.

Водночас у складі нормального мікробіому, окрім лактобацил, у невеликій кількості можуть бути присутні й інші мікроорганізми. До них належать окремі представники анаеробної флори, а також умовно-патогенні бактерії, зокрема коагулазонегативні стафілококи, наприклад Staphylococcus epidermidis, стрептококи, коринебактерії. У частини жінок можуть виявлятися і біфідобактерії, хоча вони не є домінуючими для вагінального середовища.

Їх наявність сама по собі не є ознакою патології. Клінічне значення має їх кількість і співвідношення з лактобацилами.

Окремо важливо, що склад мікробіому не є постійним. Він змінюється протягом менструального циклу, під впливом гормональних коливань, використання антибіотиків, статевого життя та інших факторів. Саме тому інтерпретація результатів має враховувати не лише сам аналіз, а й клінічний контекст. 

Лактобактерії – це велика група мікроорганізмів, але в контексті вагінального мікробіому ключове значення мають окремі види, кожен із них має різні властивості і по-різному впливає на стан слизової:

• Lactobacillus crispatus вважається найбільш захисним видом. Він активно продукує молочну кислоту і перекис водню, підтримує низький pH і ефективно пригнічує ріст патогенів. Його домінування асоціюється зі стабільним мікробіомом і найнижчим ризиком інфекцій.
• Lactobacillus jensenii також має захисні властивості і підтримує кисле середовище, хоча вважається дещо менш стабільним.
• Lactobacillus gasseri є варіантом норми, але його домінування частіше асоціюється з менш стабільним станом мікробіому.
• Lactobacillus iners займає особливе місце. Він часто виявляється у перехідних або нестабільних станах і може співіснувати з умовно-патогенною флорою. Його домінування не гарантує захисного ефекту.

Це означає, що однакова відповідь «лактобактерії присутні» може відповідати принципово різним клінічним ситуаціям. 

Сучасні дослідження описують вагінальний мікробіом як систему з кількома стабільними типами – Community state types (CST). CST, у яких переважають лактобацили, залежать від гормонального статусу жінки.  

CST I – домінування Lactobacillus crispatus.
CST II – домінування Lactobacillus gasseri. 
CST III – домінування Lactobacillus iners.  
CST V – домінування Lactobacillus jensenii.  
CST IV – відсутність домінування лактобацил і переважання анаеробної флори (Anaerococcus, Peptonophilus, Prevotella, Streptococcus, Atopobium, Megasphera та інші). Саме цей тип пов’язаний із бактеріальним вагінозом, підвищеним ризиком інфекцій і ускладненнями вагітності.

Без визначення видового складу неможливо зрозуміти, до якого типу належить мікробіом. 

Коли в аналізі визначають лише «лактобактерії загалом», або ж «Lactobacillus spp», втрачається ключова інформація та не видно, які саме види лактобацил присутні. Також не оцінюється баланс з іншими мікроорганізмами і не визначається тип мікробіому і пов’язані з ним ризики.

У результаті лікар отримує обмежену картину, яка може не відповідати реальному стану. 

Мікробіом впливає не лише на локальний стан слизової, а й на ширший спектр процесів.

Його структура впливає на:

• ризик бактеріального вагінозу  
• сприйнятливість до ІПСШ
• персистенцію ВПЛ  
• перебіг вагітності  
• ризик передчасних пологів  
• результати допоміжних репродуктивних технологій  

Зміни мікробіому можуть впливати як на виникнення симптомів, так і на ефективність лікування. 

Недостатня деталізація аналізів може призводити до помилок у тактиці.

Пацієнтка може мати симптоми при «нормальному» результаті. Лікування може призначатися без урахування реального складу мікробіому. Стан може швидко рецидивувати після терапії.

Без розуміння структури мікробіому складно пояснити причину порушень і вплинути на неї. 

Оцінка мікробіому не повинна обмежуватися лише визначенням лактобацил.

Більш інформативними є: 

• дослідження з диференціацією видів лактобацил, у цьому може допомогти бакпосів урогенітальний
• кількісна оцінка за допомогою  ПЛР-панелей урогенітального мікробіому
• розширені дослідження (за показами), наприклад, NGS-дослідження урогенітального мікробіому 

Сучасна діагностика орієнтується на структуру мікробіому. Саме це дозволяє коректно інтерпретувати результати і приймати обґрунтовані клінічні рішення. 

1. Valeriano V.D. et al . Vaginal dysbiosis and the potential of vaginal microbiome-directed therapeutics. Front Microbiomes. 2024 Oct 11;3:1363089.
2. Holdcroft А.М. et al. (2023). The Vaginal Microbiome in Health and Disease-What Role Do Common Intimate Hygiene Practices Play?. Microorganisms. 2023 Jan 23;11(2):298.
3. adeghpour Heravi F. Host-vaginal microbiota interaction: shaping the vaginal microenvironment and bacterial vaginosis. Curr Clin Microbiol Rep. (2024) 11:177–91.  
4. Condori, S., Ahannach, S., Vander Donck, L., Oerlemans, E., Dillen, J., Dricot, C., ... & Lebeer, S. (2022). Recent insights into the vaginal microbiota.
5. Dubé-Zinatelli, E., Cappelletti, L., & Ismail, N. (2025). The vaginal microbiome in bacterial vaginosis: Pathogenesis, reproductive impacts, and emerging therapies. Journal of Reproductive Immunology, 104804.
6. Song, S., Iino, K., Nakamura, M., Sato, M., Oishi, M., Ito, A., & Yokoyama, Y. (2025). Comparative Characterization of Vaginal and Gut Microbiota in Late-Pregnancy Women with or Without Group B Streptococcus Colonization. Microorganisms, 13(12), 2671.