Чому 25 травня варто згадати про здоров'я щитоподібної залози?

Сучасний темп життя вимагає від жінок та чоловіків неймовірної енергійності та щоденної продуктивності. Проте іноді звичний внутрішній баланс починає непомітно руйнуватися, перетворюючи буденність на суцільну боротьбу із втомою. Ми часто звинувачуємо завантажений графік, недосипання чи хронічний стрес у тому, що улюблені джинси раптом стали затісними, волосся втратило блиск, а настрій змінюється щохвилини без видимої причини. Насправді ж за всіма цими тонкими перебудовами в організмі може стояти маленька залоза у формі метелика, розташована на шиї.

Щорічно 25 травня у всьому світі відзначають Всесвітній день  щитоподібної залози (World Thyroid Day). Цей день було засновано з ініціативи провідних світових організацій, зокрема Європейської та Американської тиреоїдних асоціацій, щоб привернути увагу до поширеності ендокринних хвороб та нагадати кожному про важливість своєчасного обстеження.

Сьогодні для нашої країни ця тема є надзвичайно гострою. За даними Міністерства охорони здоров'я України, за останні роки кількість виявлених захворювань щитоподібної залози збільшилась у п’ять разів. За статистикою ВООЗ, серед усіх ендокринних порушень патології цього органу посідають «срібне» друге місце, поступаючись лише цукровому діабету. При цьому жінки стикаються з такими проблемами вдесятеро частіше за чоловіків (зокрема, на гіпертиреоз жінки страждають у 9 разів частіше). 

Щитоподібна залоза виробляє два ключові гормони — тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3). Вони є головними двигунами метаболізму: контролюють розпад жирів і вуглеводів, роботу серця, температуру тіла та навіть рівень холестерину у крові.

Проте сама залоза не працює без «команди зверху». Головним керівником цього процесу є тиреотропний гормон (ТТГ), який виділяється гіпофізом (залозою у головному мозку).

Між ними діє чіткий принцип зворотного зв'язку:

•    Якщо щитоподібна залоза «лінується» і виробляє мало власних гормонів (Т3 і Т4), мозок помічає цей дефіцит і починає виділяти більше ТТГ, щоб змусити її працювати інтенсивніше.
•    Якщо ж залоза через запалення чи автоімунні процеси виробляє надлишок Т3 і Т4, мозок практично повністю блокує виділення ТТГ, намагаючись зупинити це перевиробництво.

Саме тому зміна рівня ТТГ у крові є найпершим, найчутливішим маркером, який сигналізує про початок ендокринного збою ще до того, як пацієнт відчує перші серйозні симптоми.

Коли тонкий зв'язок між ТТГ та гормонами залози руйнується, в організмі розвивається один із двох станів:

1.    Гіпотиреоз (дефіцит гормонів). В Україні він трапляється найчастіше. Через брак йоду залоза не може в достатній кількості синтезувати Т3 і Т4. Як наслідок — усі процеси в тілі сповільнюються. Людина відчуває постійну слабкість і сонливість (навіть після 12 годин сну), без причини набирає вагу, страждає від закрепів, мерзлякуватості, сухості шкіри на ліктях і колінах, а також від депресивних станів. У дітей хронічний гіпотиреоз без замісної терапії може призвести до важкої затримки розумового розвитку.
2.    Гіпертиреоз (надлишок гормонів). Виникає через автоімунні хвороби або запалення після перенесених вірусних інфекцій. Організм починає працювати на виснаження: людина стрімко втрачає вагу на тлі підвищеного апетиту, відчуває постійну тривожність, дратівливість, тремтіння в руках, страждає від прискореного серцебиття (тахікардії), підвищеної пітливості та безсоння.

Основним тригером проблем в Україні залишається хронічний йододефіцит. При добовій нормі у 150–200 мкг більшість українців споживають лише 40–80 мкг йоду на день, а найбільшу нестачу відчувають мешканці Західної України та Чернігівщини. За даними Global Iodine Nutrition Scorecard, через це в Україні щороку близько 80% дітей народжуються із ризиком розладів внаслідок дефіциту йоду в організмі матері. Також лікарі фіксують різкий стрибок автоімунних патологій, а наслідки Чорнобильської катастрофи досі зумовлюють високий рівень захворюваності на рак щитоподібної залози. 

Коли жінка помічає у себе випадіння волосся, сухість шкіри чи коливання ваги, першим імпульсом часто стає бажання самостійно «призначити» собі ліки чи навмання здати величезний пакет аналізів. Проте такий підхід є хибним та небезпечним.

Важливе застереження! Будь-яке призначення лабораторної діагностики має починатися у кабінеті лікаря-ендокринолога або терапевта. Тільки кваліфікований спеціаліст на основі огляду, пальпації залози та збору анамнезу може визначити, які саме показники потрібні у вашому конкретному випадку.

Самодіагностика та самолікування (особливо безконтрольний прийом препаратів йоду, селену чи гормональних засобів) можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю, спровокувати блокування роботи залози або, навпаки, викликати гормональний вибух. Схема завжди незмінна: консультація лікаря → індивідуальный перелік аналізів → здача в лабораторії → повторний візит до лікаря для призначення терапії або рекомендацій щодо подальшого скринінгу. 

Коли лікар сформував для вас перелік необхідних тестів, для їх виконання важливо обрати лабораторію з бездоганною репутацією, адже від точності результату залежить правильність встановлення діагнозу та ефективність подальшого лікування.

Медична лабораторія CSD LAB є визнаним лідером та експертним партнером у сфері високоточної лабораторної діагностики в Україні. Завдяки використанню сучасного автоматизованого обладнання від провідних світових виробників та суворому контролю якості, CSD LAB гарантує абсолютну достовірність кожного результату.

Здати аналізи за призначенням лікаря в CSD LAB — це проявити справжню турботу про себе. Відсутність черг, затишна атмосфера в лабораторних офісах, дбайливий та уважний персонал перетворять медичний чекап на комфортну та просту процедуру. Результати досліджень ви отримаєте максимально швидко у зручному онлайн-форматі, що дозволить оперативно надати їх вашому лікарю. 

•     Збірник статистичних матеріалів «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров'я України». Показники захворюваності на ендокринну патологію в Україні; 2022-2023;
•    American Thyroid Association. Guidelines for the Diagnosis and Management of Thyroid Disease. Thyroid. 2017;27(3):315-389;
•    World Health Organization. Urinary iodine concentrations for determining thyroid status in populations. Geneva: World Health Organization; 2013;
•    Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 125 від 22.02.2023 р. Стандарти медичної допомоги «Гіпотиреоз у дорослих та дітей»;
•    Global Iodine Nutrition Scorecard. National report on iodine nutrition status. Iodine Global Network; 2023.