Нотатки онколога: скринінг раку простати

Скринінгові програми передбачають проведення одного виду дослідження через певні проміжки часу – наприклад, один раз на рік. За допомогою скринінгу можна запідозрити наявність онкологічного захворювання – якщо за результатами скринінгу є підозра на наявність злоякісної пухлини, може бути необхідність у виконанні додаткових досліджень для підтвердження або спростування діагнозу. 

Скринінговим дослідженням на рак простати є аналіз крові на простат-специфічний антиген (ПСА) – білок який виробляється клітинами передміхурової залози (простата). Варто підкреслити, що це саме «простат-специфічний», а не «рак-специфічний» білок. Підвищення рівня ПСА може спостерігатися при наступних доброякісних станах:

• збільшення передміхурової залози (доброякісна гіперплазія простати)

• інфекція (простатит)

• травма (пр.: катання на велосипеді)

• при здачі аналізу через декілька діб після статевого контакту (еякуляція під час оргазму)

Відповідно, якщо по результатах скринінгу, рівень ПСА підвищений – в першу чергу, варто виключити усі перераховані вище причини. Доброякісна гіперплазія простати є найбільш розповсюдженою причиною високого рівня ПСА. В тих випадках, коли підозрюється наявність інфекції передміхурової залози, аналіз на ПСА варто повторити після завершення лікування відповідної інфекції. Також, за 48 годин до здачі аналізу варто уникати статевих контактів та катання на велосипеді. 

Якщо підвищений рівень ПСА не можна пояснити одним із перелічених станів – наступним етапом є проведення додаткових досліджень. Головним дослідженням для діагностики раку простати є біопсія – забір невеликої частини тканини передміхурової залози для її дослідження під мікроскопом. Біопсія простати здійснюється під візуальним контролем (УЗД з/без МРТ) та є досить безпечною процедурою, яка не пов’язана з розвитком важких ускладнень. Також, перед виконанням біопсії може бути рекомендовано проведення МРТ дослідження, вже за результатами якого вирішуватиметься питання про необхідність біопсії. 

В якому віці варто розпочинати скринінг на рак простати, як часто здавати аналіз на ПСА та чи взагалі це потрібно – всі ці питання залишаються досить дискутабельними. В контексті доцільності даного виду скринінгу, можна виділити два основні факти, кожен з яких суперечить один одному: 

«За». На ранніх стадіях, прогноз раку простати сягає 100%, однак при розповсюджені пухлини в інші ділянки організму (метастази) дана цифра зменшується приблизно втричі. Скринінгові дослідження проводяться «на випередження» – до розвитку метастазів – завдяки чому можливо знизити рівень смертності пов’язаний з розповсюдженими стадіями даного захворювання. 

«Проти». Рак простати характеризується дуже повільним ростом – захворювання може бути наявним, але темпи його росту настільки повільні, що ознаки раку та його наслідки можуть не проявитися впродовж усього життя чоловіка. Зважаючи на можливі побічні наслідки пов’язані саме з лікуванням раку простати, доцільність лікування даного виду пухлин на ранніх стадіях виявлених під час скринінгу залишається остаточно не встановленою. 

Однак, попри потенційну гіпердіагностику раку простати під час скринінгу (коли захворювання виявляють, але невідомо чи його лікування матиме користь для пацієнта), статистика щодо даного захворювання в Україні залишається досить невтішною – рак простати діагностується в кожного 6 чоловіка, при цьому в кожного 4 чоловіка, на момент постановки діагнозу, захворювання вже розповсюдилося в інші ділянки організму (метастатичний рак простати). 

Відповідно, незважаючи на існуючі «за та проти» щодо скринінгу на рак простати – кожен чоловік повинен бути принаймні проінформованим про можливість ранньої діагностики даного виду пухлин. В кожному конкретному випадку, рішення про необхідність скринінгу на рак простати повинно обговорюватися з лікарем, який надасть найбільш повну інформацію про усі можливі переваги та недоліки даного виду обстеження і найголовніше – поставить правильні запитання, відповівши на які чоловік матиме змогу максимально зважено прийняти дане рішення. 

Виділяють наступні групи ризику щодо розвитку раку простати (кому варто обговорювати з лікарем необхідність проходження скринінгу):

• усі чоловіку у віці 50 років і старше 

• вік більше 45 років та наявний діагноз раку простати у родичів (тато, брат, декілька членів родини)

• чоловіки негроїдної раси у віці більше 45 років 

• підтверджена спадкова мутація BRCA2 та вік більше 40 років – мутації BRCA2 пов’язані з цілою низкою інших видів раку, серед яких найбільш розповсюдженим є рак молочної залози – запідозрити наявність даної мутації можливо навіть, якщо у близьких родичів не було діагностовано рак простати. 

Аналіз на ПСА може здаватися як кожен рік, так і кожні 2 або 4 роки – це залежить від віку чоловіка та рівнів ПСА при першому аналізі. Також, скринінг може бути відтерміновано на більш тривалий період, якщо згідно з віком та рівнем ПСА чоловік належить до групи низького ризику щодо розвитку раку простати. Більш того, якщо під час скринінгу, рак простати виявлено на дуже ранніх стадіях може бути запропоновано активне спостереження шляхом здачі ПСА та додаткових досліджень, завдяки чому можливо відтермінувати потенційно-недоцільне або небажане лікування. 

Припиняти скринінг на рак простати рекомендується, коли очікувана тривалість життя чоловіка у зв’язку з віком та/або супутніми захворюваннями становить менше 15 років, оскільки в таких випадках негативні наслідки пов’язані з лікуванням переважають над його ефективністю. Іншим підходом до припинення скринінгу є зупиняти проведення регулярних досліджень на ПСА після 75-річного віку.

Автор: Марія Білич, лікар-онколог, член Української спілки клінічної онкології