Щорічно у світі реєструють 800 тис. нових випадків КРР та 500 тис. випадків смерті від нього. В Україні виявляють 24 нових випадків колоректального раку на 100 тисяч населення. Крім того, існує тенденція до поширення цього захворювання. Тому разом з Марією Білич - лікарем-онкологом, членом Української спілки клінічної онкології, розбираємося в особливостях діагностики та лікування колоректального раку.
Колоректальний рак (КРР) – це один з небагатьох видів раку, коли навіть при наявності віддалених метастазів (наявність злоякісних клітин в інших органах), окрім медикаментозного лікування, можливе проведення хірургічного втручання. В тих випадках, коли метастази та пухлина підлягають хірургічному видаленню, медикаментозне лікування полягає у призначенні хіміотерапії. Однак, коли у зв’язку з розповсюдженістю процесу, такий більш радикальний метод лікування неможливий, медикаментозна терапія не обмежується лише хіміотерапією. Пацієнтам з нерезектабельним (не підлягає хірургічному лікуванню) або потенційно-резектабельним (видалити пухлину та метастази можливо тільки за умови зменшення їх розмірів внаслідок медикаментозного лікування) метастатичним КРР, крім хіміотерапії, може бути призначено ще й таргетні препарати.
Таргетні препарати – це зовсім інший клас препаратів, механізм дії яких полягає у впливі саме на злоякісні клітини. Призначення цих препаратів дозволяє покращити прогноз у пацієнтів з метастатичним КРР, але важливо, щоб це призначення було коректним і саме для цього необхідна інформація про мутації RAS та BRAF.
Наразі схвалено декілька таргетних препаратів які можуть бути застосовані в комбінації з хіміотерапією у пацієнтів з метастатичним КРР. Ефективність цих препаратів різна і залежить не тільки від самого препарату, а й від розташування пухлини та наявності чи відсутності мутацій RAS та BRAF.
При наявності цих мутацій, деякі препарати ніяким чином не впливають на прогноз і, відповідно, не повинні призначатися таким пацієнтам.
Мутації RAS досить часто зустрічаються у пацієнтів з метастатичним КРР, а мутації BRAF мають ще й певне прогностичне значення. Потрібно зважати, що при розповсюджені злоякісного процесу в інші органи, перебіг захворювання є досить динамічним, тому тактика лікування таких пацієнтів постійно переглядається та модифікується. Інформація про наявність мутацій RAS та BRAF допоможе лікарю розробити подальший план дій щодо медикаментозного лікування, яке буде доцільним саме для цього пацієнта, тому мутації в генах сімейства RAS та BRAF повинні визначатися у всіх пацієнтів з метастатичним КРР незалежно від резектабельності пухлини та метастазів.
Для пацієнтів з резектабельним/ нерезектабельним/ потенційно-резектабельним метастатичним КРР також схвалено застосування препаратів імунотерапії. Критерієм ефективності цих препаратів являється наявність мутацій в генах мікросателітної нестабільності. Мутації в генах цього сімейства також пов’язані із синдромом Лінча (спадковий синдром асоційований з КРР та іншими видами раку).
При наявності критеріїв підвищеного ризику щодо наявності цього синдрому (наприклад: діагноз КРР або раку ендометрію у віці до 50 років), пацієнту може бути запропоновано провести дослідження на мутації в генах мікросателітної нестабільності, аби вжити відповідних заходів щодо раннього виявлення інших видів раку та попередити своїх близьких родичів.
Аналіз на вище зазначені мутації проводиться на зразках або самої пухлини, або на зразках метастатичних вогнищ. Якщо цей матеріал залишився після попередніх досліджень (біопсія) або після оперативного втручання, аналіз можна провести на цих же зразках тканини.
Автор: Марія Білич, лікар-онколог, член Української спілки клінічної онкології
