Як розшифрувати загальний аналіз крові: що означають гемоглобін, лейкоцити, тромбоцити та ШОЕ

Загальний аналіз крові здавав майже кожен. Але побачити результат — ще не означає зрозуміти його. Низький гемоглобін часто пов’язують із дефіцитом заліза, високі лейкоцити — з бактеріальною інфекцією, а підвищення ШОЕ — із запаленням. Такі висновки не завжди правильні, адже кожен із цих показників може змінюватися з різних причин.

Загальний аналіз крові (ЗАК) дозволяє оцінити клітинний склад крові та виявити зміни, які можуть супроводжувати анемію, інфекційні й запальні процеси, порушення кровотворення та інші стани. Для правильної інтерпретації важливий не окремий показник, а результати ЗАК у комплексі.

Розберемо основні показники та ситуації, коли їхні зміни потребують додаткової уваги.

Гемоглобін: зниження не завжди пов’язане з дефіцитом заліза.

Гемоглобін (Hb) — білок у складі еритроцитів, який забезпечує перенесення кисню від легень до тканин. Зниження концентрації гемоглобіну нижче встановленого для конкретної групи порогового значення є ознакою анемії. Вона може супроводжуватися слабкістю, швидкою втомлюваністю, запамороченням, задишкою при фізичному навантаженні або серцебиттям. Водночас при поступовому розвитку анемії виражених симптомів може не бути.

Дефіцит заліза — одна з найпоширеніших причин анемії, але не єдина. Зниження гемоглобіну також може бути пов’язане з дефіцитом вітаміну B12 або фолатів, крововтратою, хронічним запаленням, захворюваннями нирок, порушеннями кровотворення та іншими станами.

Додаткову інформацію дають еритроцитарні індекси. Наприклад, MCV показує середній об’єм еритроцитів, а RDW — ступінь відмінності еритроцитів за розміром. Їх оцінка допомагає визначити можливий тип анемії та обрати подальші дослідження.

При підозрі на дефіцит заліза важливим показником є феритин, який використовують для оцінки запасів заліза в організмі. Дефіцит заліза може розвиватися ще до появи анемії: запаси заліза вже зменшуються, тоді як рівень гемоглобіну певний час залишається в межах референтних значень.

Лейкоцити (WBC) — клітини імунної системи. До них належать нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли та базофіли. Підвищення загальної кількості лейкоцитів називають лейкоцитозом. Він може спостерігатися при інфекційних та запальних процесах, але також виникати під впливом фізичного навантаження, стресу, куріння, певних лікарських засобів та інших факторів.

Для уточнення характеру змін оцінюють лейкоцитарну формулу — кількість і співвідношення різних типів лейкоцитів. Збільшення кількості нейтрофілів часто спостерігається при бактеріальних інфекціях і гострому запаленні, зміни кількості лімфоцитів можуть виникати при вірусних інфекціях, а еозинофілія — при алергічних захворюваннях, деяких гельмінтозах та інших станах. При цьому важливо враховувати абсолютну кількість окремих типів лейкоцитів, а не лише їх відсоток у лейкоцитарній формулі.

Тромбоцити (PLT) беруть участь у гемостазі та допомагають зупиняти кровотечу при пошкодженні судин. Підвищення їх кількості називають тромбоцитозом. Він може виникати як реакція на запальний процес, крововтрату або дефіцит заліза. Рідше стійке підвищення тромбоцитів пов’язане із захворюваннями системи кровотворення. Зниження кількості тромбоцитів — тромбоцитопенія — також має різні причини. Вона може спостерігатися при деяких інфекціях, під впливом лікарських засобів, при імунних процесах, захворюваннях печінки або гематологічних патологіях.

Кількість тромбоцитів не є показником “густоти крові”, а її підвищення саме по собі не дозволяє визначити ризик тромбозу. Тому за змінами PLT не варто самостійно приймати препарати, які впливають на згортання крові.

ШОЕ — швидкість осідання еритроцитів. Показник може змінюватися, коли змінюється білковий склад плазми крові, зокрема на тлі запального процесу. ШОЕ є неспецифічним лабораторним показником. Її підвищення може спостерігатися при інфекційних і запальних захворюваннях, анемії, деяких аутоімунних та онкологічних захворюваннях, а також під впливом фізіологічних факторів.

Тому підвищення ШОЕ не дозволяє визначити причину або локалізацію патологічного процесу. Результат оцінюють разом зі скаргами, іншими показниками ЗАК та, за потреби, додатковими лабораторними дослідженнями.

Референтні значення лабораторних показників можуть залежати від віку, статі, вагітності, методу дослідження та інших факторів. На результати також можуть впливати фізичне навантаження, куріння, прийом певних лікарських засобів та інші обставини. Тому вихід окремого показника за межі референтного діапазону не завжди свідчить про захворювання.

Для інтерпретації важливе поєднання показників. Наприклад, при зниженому гемоглобіні оцінка MCV та RDW допомагає уточнити характер анемії. При зміні загальної кількості лейкоцитів додаткову інформацію дає лейкоцитарна формула. Підвищення ШОЕ оцінюють з урахуванням інших лабораторних показників та клінічних симптомів.

Також варто враховувати результати попередніх досліджень. Динаміка показників допомагає зрозуміти, чи є зміни тимчасовими, стійкими або прогресуючими.

Якщо один або декілька показників ЗАК вийшли за межі референтних значень, не варто самостійно встановлювати причину або починати лікування. Насамперед рекомендовано:

• оцінити результати ЗАК комплексно, з урахуванням усіх показників;
• порівняти їх із попередніми результатами, якщо вони є;
• при зниженні гемоглобіну оцінити еритроцитарні індекси та разом із лікарем визначити необхідність подальшої діагностики анемії;
• при зміні кількості лейкоцитів враховувати лейкоцитарну формулу та абсолютну кількість окремих типів клітин;
• при підвищенні або зниженні тромбоцитів не приймати самостійно препарати, що впливають на систему згортання крові;
• при підвищенні ШОЕ оцінювати результат разом з іншими лабораторними показниками та симптомами;
• звернутися до лікаря, якщо зміни значні, зберігаються при повторних дослідженнях або супроводжуються погіршенням самопочуття.

Подальші дослідження залежать від виявлених змін. При підозрі на дефіцит заліза може знадобитися оцінка його запасів, при ознаках запального процесу — визначення додаткових маркерів запалення. Стійкі або незрозумілі зміни клітинного складу крові можуть потребувати консультації гематолога та розширеної діагностики.

У CSD LAB доступні дослідження для оцінки клітинного складу крові та уточнення причин окремих змін.

• Загальний розгорнутий аналіз крові, код B211 — включає показники гематологічного аналізатора, мікроскопію мазка крові та визначення ШОЕ. Дозволяє оцінити гемоглобін, еритроцити та еритроцитарні індекси, лейкоцити та лейкоцитарну формулу, тромбоцити й інші гематологічні показники;
• Феритин, код B191 — використовується для оцінки запасів заліза в організмі. Може бути рекомендований при підозрі на дефіцит заліза, зокрема у випадках, коли рівень гемоглобіну ще залишається в межах референтних значень;
• Комплекс №17 «Маркери запалення та залізодефіцитного стану», код K096 — включає розгорнутий загальний аналіз крові з ШОЕ, феритин і С-реактивний білок (СРБ). Дозволяє одночасно оцінити клітинний склад крові, показник запасів заліза та маркер запального процесу.

Вибір додаткових досліджень залежить від результатів ЗАК, симптомів та клінічного запиту. Не в кожному випадку після виявлення відхилення потрібен великий перелік аналізів — важливо визначити, яку можливу причину необхідно перевірити.

Загальний аналіз крові дає багато інформації про стан системи кровотворення та зміни, які можуть супроводжувати різні захворювання. Водночас його результати не встановлюють діагноз без урахування інших даних.

Зниження гемоглобіну потребує з’ясування причини анемії. Зміни кількості лейкоцитів оцінюють разом із лейкоцитарною формулою. Відхилення кількості тромбоцитів можуть мати різне походження, а підвищення ШОЕ є неспецифічною ознакою.

Тому результати ЗАК варто оцінювати комплексно: з урахуванням симптомів, анамнезу, інших лабораторних показників та змін у динаміці. Якщо для уточнення причини потрібні додаткові дослідження, їх доцільно обирати відповідно до конкретної клінічної ситуації.

1. World Health Organization. Guideline on haemoglobin cutoffs to define anaemia in individuals and populations. Geneva: WHO; 2024.
2. World Health Organization. WHO guideline on use of ferritin concentrations to assess iron status in individuals and populations.
3. International Council for Standardization in Haematology (ICSH). Рекомендації щодо стандартизації лабораторних гематологічних досліджень.