Що таке туберкульоз: симптоми, лікування, профілактика

Туберкульоз – інфекційне захворювання, яке залишається однією з найсерйозніших загроз для здоров'я в усьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно реєструються мільйони нових випадків зараження, а ускладнення, спричинені хворобою, призводять до смертельних наслідків.

В умовах війни та соціально-економічної нестабільності рівень захворюваності на туберкульоз в Україні суттєво збільшився. Зруйнована інфраструктура, обмежений доступ до медичних послуг і масові переміщення населення сприяють поширенню інфекції.

Туберкульоз – це хронічне інфекційне захворювання, що викликається бактерією Mycobacterium tuberculosis. Воно передається від хворої людини до здорової через повітря, наприклад, під час кашлю або чхання. На відміну від багатьох вірусних інфекцій, паличка Коха стійка до впливу зовнішнього середовища і може зберігатися в пилу та на предметах до кількох місяців.

Основні шляхи зараження:

• повітряно-крапельний – зараження відбувається під час розмови, кашлю чи чхання інфікованої людини;
• контактний – через предмети, з якими контактував хворий (рідкісний шлях);
• аліментарний – під час вживання заражених продуктів, наприклад, непастеризованого молока від хворої тварини;
• внутрішньоутробний – дитина може заразитися від матері під час народження (вкрай рідкісний випадок).

Розуміння способів передачі інфекції допомагає своєчасно вживати заходів профілактики та знижувати ризик зараження. Важливо пам'ятати, що туберкульоз поширюється здебільшого в місцях скупченості людей, де порушуються санітарні норми та відсутній адекватний медичний контроль.

Бактерія може перебувати в організмі роками, не спричиняючи симптомів, але в разі ослаблення імунітету хвороба активізується. У деяких випадках зараження може статися навіть у медичних установах, якщо не дотримуються заходів інфекційного контролю. Це підкреслює необхідність суворих санітарних норм у лікарнях і клініках.

Туберкульоз може розвиватися в активній і латентній формах:

• активний туберкульоз – спричиняє симптоми, поширюється на інших людей і потребує негайного лікування;
• латентний туберкульоз – інфекція присутня в організмі, але імунна система стримує її розвиток (людина не заразна, але захворювання може активуватися в разі зниження імунітету).

Прихована форма туберкульозу зустрічається у багатьох людей, і за сприятливих умов вона може не розвиватися протягом усього життя. Однак при зниженні імунітету інфекція активується, спричиняючи серйозні ускладнення. Згідно з медичними дослідженнями, близько однієї третини населення світу інфіковані Mycobacterium tuberculosis у латентній формі. Тільки у 5-10 % людей з ослабленим імунітетом захворювання переходить в активну стадію.

Групи ризику:

• люди з ослабленим імунітетом (ВІЛ-інфіковані, пацієнти з онкологією);
• пацієнти з хронічними захворюваннями (діабет, захворювання печінки, легенева недостатність);
• курці та особи, які зловживають алкоголем;
• люди, які перебувають в умовах скупченості (ув'язнені, біженці, військовослужбовці);
• медичні працівники, які контактують із хворими.

Особливу увагу до профілактики туберкульозу необхідно приділяти людям, які працюють у медичних установах, дитячих садках, школах і місцях масового скупчення людей. Дослідження показують, що хронічний стрес і недосипання також можуть підвищувати ризик розвитку туберкульозу шляхом ослаблення імунної системи.

Крім того, погані побутові умови, відсутність збалансованого харчування і нестача вітамінів (особливо вітаміну D) можуть сприяти розвитку захворювання.

На початкових етапах туберкульоз легень може протікати безсимптомно або проявлятися неспецифічними ознаками, що нагадують звичайну застуду чи перевтому.

Основні симптоми:

• тривалий кашель (сухий або з мокротинням) понад 2-3 тижнів;
• підвищена стомлюваність і постійна слабкість;
• втрата ваги без видимої причини;
• нічна пітливість та субфебрильна температура (37,1-38 °C);
• біль у грудній клітці під час дихання або кашлю;
• задишка, особливо під час фізичної активності.

При прогресуванні захворювання можуть з'являтися кровохаркання, виражений біль у грудях і значне погіршення загального стану. Позалегеневі форми туберкульозу можуть вражати нирки, кістки, мозкові оболонки та інші органи, спричиняючи специфічні проблеми, такі як болі в спині, неврологічні розлади або хронічні запальні процеси.

Якщо є підозра на туберкульоз, симптоми важливо не ігнорувати, навіть якщо вони здаються незначними. Раннє виявлення захворювання значно збільшує шанси на успішне лікування.

Туберкульоз складно розпізнати на ранніх стадіях, оскільки його симптоми можуть нагадувати звичайні респіраторні захворювання. Однак сучасні діагностичні методи дають змогу виявити інфекцію навіть за відсутності виражених проявів. Комплексне обстеження включає лабораторні тести й апаратні дослідження, які допомагають точно визначити наявність і форму захворювання.

Точний діагноз можливий тільки за комплексного підходу, коли аналізи поєднуються з інструментальними методами дослідження. Важливо пам'ятати, що носійство палички Коха не завжди означає розвиток активного туберкульозу – у людей із сильним імунітетом інфекція може перебувати в латентному стані. У зв'язку зі зростанням випадків лікарсько-стійкого туберкульозу фахівці рекомендують комбіновані методи діагностики для виявлення резистентних штамів.

Тести на туберкульоз

Лабораторна діагностика відіграє ключову роль у виявленні туберкульозу, особливо на ранніх стадіях. Аналізи дають змогу виявити збудника, визначити активність інфекції та оцінити імунну відповідь організму. Вибір методу діагностики залежить від стану пацієнта, анамнезу та наявності факторів ризику:

• квантіфероновий тест – сучасний метод діагностики, що виявляє присутність палички Коха в організмі навіть за відсутності симптомів;
• туберкулінова проба (Манту) – виявляє імунну відповідь на введення туберкуліну, але не завжди дає точний результат;
• ПЛР на туберкульоз – дає змогу виявити ДНК збудника навіть за невеликої кількості бактерій.

Останнім часом альтернативою Манту став Діаскінтест, який більш специфічно виявляє активні форми захворювання. Водночас квантифероновий тест особливо корисний для людей, яким протипоказані шкірні проби (наприклад, у разі алергії або шкірних захворювань). За підозри на позалегеневу форму туберкульозу можуть знадобитися аналізи біоптатів лімфовузлів, суглобової рідини або цереброспінальної рідини.

Аналізи особливо важливі для обстеження людей із груп ризику, контактів із хворими, а також пацієнтів із хронічними захворюваннями, що послаблюють імунітет. Діагностика туберкульозу за допомогою тестів дає змогу уникнути зайвого променевого навантаження та виявити інфекцію навіть за прихованого перебігу.

Апаратне обстеження

Інструментальні методи діагностики необхідні для оцінки стану легень і виявлення можливих вогнищ ураження. Ці дослідження допомагають підтвердити діагноз і визначити ступінь поширення інфекції. Залежно від клінічної картини лікар може призначити один або кілька методів візуалізації:

• флюорографія – швидкий спосіб виявлення змін у легенях;
• рентгенографія – дає змогу визначити форму та локалізацію ураження;
• КТ легень – найточніший метод для виявлення прихованих вогнищ інфекції.

Комп'ютерна томографія (КТ) особливо корисна в діагностиці прихованих форм туберкульозу, які не завжди видно на стандартній флюорографії. У деяких випадках для уточнення діагнозу може знадобитися бронхоскопія із забором матеріалу з бронхів. При позалегеневих формах туберкульозу (наприклад, кістково-суглобовому або нирковому) можуть знадобитися додаткові методи, такі як МРТ або сцинтиграфія.

Апаратні дослідження особливо важливі для уточнення діагнозу в спірних випадках і виявлення позалегеневих форм туберкульозу. Комплексний підхід до діагностики, що поєднує лабораторні та візуалізаційні методи, допомагає своєчасно почати лікування й уникнути ускладнень.

Лікування туберкульозу тривале і потребує суворого контролю з боку лікаря. Основні методи терапії:

• протитуберкульозні препарати;
• підтримувальна терапія (вітаміни, препарати для відновлення печінки та імунітету);
• санаторно-курортне лікування (для відновлення організму після активної фази захворювання).

Терапію не можна припиняти завчасно, оскільки це може призвести до розвитку стійких форм інфекції. Неправильне або перерване лікування сприяє поширенню мультирезистентного туберкульозу, який значно складніше піддається терапії. У деяких випадках пацієнти зі стійкими формами захворювання можуть потребувати лікування до двох років і вживати більш токсичні ліки.

Профілактика туберкульозу враховує:

• вакцинацію БЦЖ у дитячому віці;
• регулярні медичні огляди та флюорографію;
• дотримання особистої гігієни та здорового способу життя.

Щеплення БЦЖ відіграє ключову роль у захисті дітей від важких форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт і генералізовані форми захворювання. Також важливо виключити шкідливі звички, оскільки куріння й алкоголь послаблюють імунітет, сприяючи розвитку захворювання.

Туберкульоз – це серйозне захворювання, що вимагає своєчасної діагностики та правильного лікування. Для точної діагностики можна здати аналіз на туберкульоз у медичній лабораторії CSD LAB.

Регулярні обстеження, вакцинація і здоровий спосіб життя допоможуть знизити ризик зараження. Не ігноруйте перші ознаки туберкульозу, адже раннє виявлення захворювання збільшує шанси на повне одужання.