Бесплатно со всех номеров

Поиск
Меню

Чому одним ліки допомагають, а іншим – ні: що таке фармакогенетичні дослідження і як вони можуть змінити Ваше лікування 

Чому одним ліки допомагають, а іншим – ні: що таке фармакогенетичні дослідження і як вони можуть змінити Ваше лікування 
Читать 7 минут
20 мая 2026

Ліки не завжди діють однаково.  

Уявіть: лікар призначає антидепресант. Людина приймає його тижнями, але не відчуває жодного покращення. Або навпаки – після першої таблетки препарату від тиску з’являються сильне запаморочення і нудота, хоча доза стандартна, а аналізи в нормі. Знайома ситуація?  

Можливо, справа не в діагнозі і не в «неправильних» ліках. Іноді причина прихована у генах.  

Наш організм переробляє ліки за допомогою ферментів – спеціальних білків, які розщеплюють лікарські речовини та допомагають виводити їх з організму. Активність цих ферментів частково визначається генами, і саме тому одна й та сама таблетка може бути ефективною для однієї людини, майже не діяти для іншої або викликати виражені побічні реакції у третьої.  

Наука, що вивчає цей зв’язок між генами та реакцією на ліки, називається фармакогенетика. Сьогодні фармакогенетичне тестування вже використовується у клінічній практиці та допомагає лікарям підбирати терапію більш персоналізовано.  

Небажані реакції на лікарські засоби є важливою проблемою системи охорони здоров’я у всьому світі. Частина таких реакцій може бути пов’язана саме з генетичними особливостями людини.  

Крім того, великі фармакогенетичні проєкти показали: більшість людей мають щонайменше один генетичний варіант, який потенційно впливає на реакцію організму на певні препарати.  

Фармакогенетичне тестування може бути корисним, якщо:  

  •    ліки не дають очікуваного ефекту;  
  •    виникають незвичні або виражені побічні реакції;  
  •    доводиться довго підбирати терапію;  
  •    людина приймає кілька препаратів одночасно;  
  •    планується лікування препаратами з потенційно високим ризиком токсичності;  
  •    у близьких родичів були серйозні реакції на певні ліки.  

Важливо розуміти: це не означає, що лікар помилився або що організм «неправильно реагує». Генетичні відмінності у роботі ферментів є нормальною біологічною особливістю людей.  

Як гени впливають на ефективність ліків?  

Основну роль у метаболізмі багатьох препаратів відіграють ферменти системи цитохрому P450 (CYP) – група білків, що переважно працюють у печінці.  

Найбільш клінічно значущими вважаються CYP2D6, CYP2C19 та CYP2C9.  

Якщо ген, який кодує фермент, має певний варіант (поліморфізм), фермент може працювати повільніше за норму, швидше за норму або майже не працювати. Через це змінюється концентрація препарату в організмі та його ефективність.  

Залежно від активності ферментів людей умовно поділяють на:  

  •    повільних метаболізаторів – ліки можуть накопичуватись і підвищувати ризик токсичності;  
  •    проміжних метаболізаторів – реакція на лікування може бути менш передбачуваною;  
  •    нормальних метаболізаторів – стандартні дози зазвичай працюють очікувано;  
  •    надшвидких метаболізаторів – препарат може виводитись занадто швидко і не встигати подіяти.  

Для яких препаратів фармакогенетичні дослідження найбільш важливі?  

Фармакогенетичне тестування сьогодні активно використовується у різних галузях медицини.  

Психіатрія та неврологія  

Гени CYP2D6 та CYP2C19 впливають на метаболізм багатьох антидепресантів і антипсихотичних препаратів. Від генетичних особливостей може залежати як ефективність терапії, так і ризик побічних реакцій.  

Кардіологія  

Препарат клопідогрель потребує активації ферментом CYP2C19. У пацієнтів зі зниженою активністю цього ферменту ефективність препарату може бути нижчою.  

Антикоагулянтна терапія  

Гени CYP2C9 та VKORC1 впливають на чутливість до варфарину та можуть бути пов’язані з ризиком кровотеч або необхідністю корекції дози.  

Статини  

Варіанти гена SLCO1B1 асоційовані з підвищеним ризиком м’язових побічних реакцій при застосуванні статинів.  

Онкологія  

Особливе значення фармакогенетика має у протипухлинному лікуванні.  

DPYD і токсичність фторпіримідинів  

Ген DPYD кодує фермент дигідропіримідиндегідрогеназу (DPD), який бере участь у метаболізмі фторпіримідинів – препаратів, що широко використовуються в онкології, зокрема 5-фторурацилу та капецитабіну.  

Якщо активність ферменту DPD знижена через певні генетичні варіанти, препарати можуть накопичуватись в організмі та викликати тяжку токсичність.  

До можливих ускладнень належать тяжка діарея, мукозити (запалення слизових оболонок), виражене пригнічення кровотворення, нейтропенія. Інколи ці ускладнення можуть бути життєво небезпечними.  

Саме тому міжнародні рекомендації CPIC та EMA підтримують тестування DPYD перед початком терапії фторпіримідинами.  

UGT1A1 і ризик токсичності іринотекану  

Ген UGT1A1 кодує фермент, який бере участь у виведенні активного метаболіту іринотекану – хіміотерапевтичного препарату, що використовується при лікуванні низки солідних пухлин.  

У пацієнтів із певними варіантами гена UGT1A1, зокрема UGT1A1*28, ризик токсичності може бути вищим.  

Найчастіше це пов’язано з тяжкою нейтропенією і вираженою діареєю, що потребує корекції дози препарату.  

Фармакогенетичне тестування UGT1A1 допомагає оцінити потенційний ризик ускладнень ще до початку лікування.  

Що визначає фармакогенетичний тест?  

Фармакогенетичне дослідження – це аналіз ДНК людини для виявлення генетичних варіантів, які можуть впливати на реакцію організму на певні препарати.  

Для дослідження зазвичай використовується венозна кров.  

Генотип людини не змінюється протягом життя, тому таке тестування зазвичай виконується один раз.  

Результат дослідження містить інформацію про:  

  •    виявлені генетичні варіанти;  
  •    можливий вплив на метаболізм препаратів;  
  •    потенційні ризики токсичності або неефективності лікування.  

Як проходить фармакогенетичне тестування у CSD LAB?  

У CSD LAB фармакогенетичні дослідження виконуються за допомогою сучасних молекулярно-генетичних методів із дотриманням міжнародних стандартів якості.  

Результати допоможуть Вашому лікарю оцінити ризик токсичності, врахувати особливості метаболізму при підборі терапії та визначити найбільш персоналізований підхід до лікування.  

Важливо: фармакогенетичне тестування не замінює консультацію лікаря та не може самостійно визначити, який препарат «підходить» людині. Результати завжди оцінюються у контексті клінічної ситуації.  

Чому пацієнти обирають CSD LAB?  

CSD LAB поєднує можливості сучасної молекулярної діагностики та експертної інтерпретації результатів.  

Фармакогенетика – це не «аналіз заради аналізу». Це інструмент, який допомагає робити лікування більш усвідомленим, персоналізованим та потенційно безпечнішим.  

Знати свій генетичний профіль – означає мати більше інформації для прийняття рішень разом із лікарем.  

Список використаних джерел: 

  1. Chenchula S, Atal S, Uppugunduri CRS. A review of real-world evidence on preemptive pharmacogenomic testing for preventing adverse drug reactions: a reality for future health care. Pharmacogenomics J. 2024;24(2):9. doi:10.1038/s41397-024-00326-1  
  2. Van Driest SL, Shi Y, Bowton EA, et al. Clinically actionable genotypes among 10,000 patients with preemptive pharmacogenomic testing. Clin Pharmacol Ther. 2014;95(4):423-31. doi:10.1038/clpt.2013.229  
  3. Bousman CA, Stevenson JM, Ramsey LB, Sangkuhl K, Hicks JK, Strawn JR, et al. Clinical Pharmacogenetics Implementation Consortium (CPIC) Guideline for CYP2D6, CYP2C19, CYP2B6, SLC6A4, and HTR2A Genotypes and Serotonin Reuptake Inhibitor Antidepressants. Clin Pharmacol Ther. 2023;114(1):51-68. doi:10.1002/cpt.2903
  4. Brown JT, Bishop JR, Sangkuhl K, et al. Clinical Pharmacogenetics Implementation Consortium Guideline for CYP2C19 Genotype and Clopidogrel Therapy: 2022 Update. Clin Pharmacol Ther. 2022;112(5):959-67. doi:10.1002/cpt.2526  
  5. Johnson JA, Caudle KE, Gong L, et al. Clinical Pharmacogenetics Implementation Consortium Guidelines for CYP2C9 and VKORC1 Genotypes and Warfarin Dosing. Clin Pharmacol Ther. 2017;102(3):397-404. doi:10.1002/cpt.668  
  6. Wiggins BS, Saseen JJ, Page RL, et al. The Clinical Pharmacogenetics Implementation Consortium Guideline for SLCO1B1, ABCG2, and CYP2C9 and Statin-Associated Musculoskeletal Symptoms. Clin Pharmacol Ther. 2022;111(5):1007-21. doi:10.1002/cpt.2557  
  7. Amstutz U, Henricks LM, Offer SM, et al. Clinical Pharmacogenetics Implementation Consortium (CPIC) Guideline for Dihydropyrimidine Dehydrogenase Genotype and Fluoropyrimidine Dosing: 2017 Update. Clin Pharmacol Ther. 2018;103(2):210-16. doi:10.1002/cpt.911  
  8. European Medicines Agency. Fluorouracil and related substances: screening for DPD deficiency before treatment. EMA; 2020. 
  9. Rouits E, Boisdron-Celle M, Dumont A, et al. Relevance of different UGT1A1 polymorphisms in irinotecan-induced toxicity: a molecular and clinical study of 75 patients. Clin Cancer Res. 2004;10(15):5151-59. doi:10.1158/1078-0432.CCR-04-0203  
Пока нет отзывов
pharmacogenetic research
M364

CYP2C19 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3, *17) ПЛР, кров \ N

2 000 грн
pharmacogenetic research
M365

CYP2C9 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3) та VKORC1 (аналіз поліморфізму G1639A), визначення чутливості до варфарину, ПЛР, кров \ N

2 000 грн
pharmacogenetic research
M016

DPYD (c1905+1G>A,c1679T>G, c1236G>A, c2846A>T, токсичність до фторпиримідинів, кров, ПЛР)

3 500 грн
pharmacogenetic research
M017

UGT1A1 (спадковий ризик іринотекан-індукованої токсичності, кров, ПЛР)

3 500 грн
Отзывы о статье
Будьте першим, хто залишить відгук.
Напишите отзыв