Безсимптомні ІПСШ: чому відсутність симптомів не гарантує безпеку?

Більшість небезпечних статевих інфекцій протікають абсолютно непомітно. Ми звикли думати, що про наявність ІПСШ (інфекцій, що передаються статевим шляхом) організм обов'язково сигналізуватиме болем, специфічними виділеннями або підвищенням температури. Проте сучасна медична статистика невблаганна: понад половина випадків зараження на початкових етапах не викликають жодного дискомфорту, перетворюючи людину на прихованого носія.

Такий «тихий» перебіг хвороби є головною пасткою для репродуктивної системи. Поки пацієнт почувається абсолютно здоровим, хронічне запалення повільно руйнує внутрішні органи, створюючи реальну загрозу безпліддя як для жінок, так і для чоловіків. 

Деякі мікроорганізми навчилися ідеально співіснувати з нашою імунною системою, не викликаючи гострої реакції. До топ-списку «невидимих» ворогів належать:

•    Хламідіоз (Chlamydia trachomatis). У медичному світі його називають «тихим убивцею» фертильності. Близько 70—80% жінок та до 50% чоловіків взагалі не відчувають жодних симптомів після зараження. Хламідія живе всередині клітин, через що імунітету важко її розпізнати.
•    Трихомоніаз (Trichomonas vaginalis). Приблизно у 70% інфікованих людей захворювання не викликає жодних клінічних проявів. Проте паразитарна інфекція постійно травмує слизову оболонку, полегшуючи проникнення інших вірусів та бактерій.
•    Мікоплазмоз та уреаплазмоз (Mycoplasma genitalium / Ureaplasma). Ці мікроорганізми часто вважаються умовно-патогенними, але за певних умов (наприклад, при зниженні імунітету чи зміні мікрофлори) вони запускають прихований запальний процес у сечостатевих шляхах.
•    Вірус папіломи людини (ВПЛ). Високоонкогенні типи ВПЛ (зокрема 16 та 18 типи) роками ніяк не проявляють себе на шкірі чи слизових. Вони не викликають болю, але повільно змінюють структуру клітин шийки матки, що за відсутності контролю може призвести до онкології. 

Чому безсимптомний перебіг — це не одужання, а небезпечна ілюзія? Коли бактерія потрапляє на слизову оболонку, запускаються наступні процеси:

1.    Мікрозапалення. Інфекційні агенти колонізують епітелій. Організм намагається боротися, посилаючи до місця ураження імунні клітини. Оскільки інфекція виражена слабо, гострого болю чи набряку не виникає.
2.    Формування рубців (фіброз). Часто тривале хронічне запалення призводить до заміни здорової тканини сполучною (рубцевою). У жінок цей процес локалізується у маткових трубах, викликаючи їхнє звуження або непрохідність. У чоловіків — уражаються сім'явивідні протоки та тканина передміхурової залози.
3.    Аутоімунний компонент. Деякі бактерії (особливо хламідії) мають білки, схожі на білки людських клітин. Намагаючись знищити хронічну інфекцію, імунна система починає атакувати власні тканини суглобів чи очей (синдром Рейтера). 

Якщо інфекцію не виявити вчасно за допомогою лабораторних тестів, наслідки для організму можуть бути незворотними:

•    Для жінок: позаматкова вагітність (через спайки в маточних трубах), хронічний тазовий біль, невиношування вагітності та запальні захворювання органів малого таза (ендометрит, сальпінгоофорит).
•    Для чоловіків: хронічний простатит, епідидиміт (запалення придатків яєчок), погіршення якості спермограми (зниження рухливості сперматозоїдів) та, як наслідок — секреторне безпліддя.
•    Ефект пінг-понгу: партнери, які не знають про свій статус, постійно повторно заражають один одного, навіть якщо один із них пройшов курс лікування наосліп. 

Гінекологічний або урологічний мазок на склі (мікроскопія флори), хоча й є швидким і базовим аналізом при підозрі на ІПСШ, не здатний виявити всі ІПСШ.

Мікроскопія бачить лише великі бактерії, грибки (кандидоз) або загальну кількість лейкоцитів (маркер запалення). Такі делікатні та дрібні внутрішньоклітинні збудники, як хламідія чи мікоплазма, під звичайним мікроскопом просто не видно. Крім того, при безсимптомному перебігу рівень лейкоцитів у мазку може залишатися абсолютно нормальним. 

Надійним та точним способом виявити приховані інфекції є метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції).

ПЛР шукає не наслідки запалення і не антитіла, які можуть з'явитися запізно, а безпосередньо ДНК або РНК самого збудника в біологічному матеріалі (зішкрібі). Цей метод має унікальні переваги:

•    Максимальна чутливість. Тест здатний виявити інфекцію, навіть якщо в пробі присутня лише одна молекула ДНК бактерії чи вірусу.
•    Специфічність. Повністю виключаються хибнопозитивні результати через схожі види мікроорганізмів.
•    Швидкість. Дає можливість виявити збудника на найперших днях після можливого зараження, задовго до появи будь-яких теоретичних симптомів. 

Щоб результати ПЛР-дослідження в CSD LAB були максимально достовірними, дотримуйтеся правил:

1.    Дослідження не можна проводити під час прийому антибіотиків або менше ніж через 2-3 тижні після завершення курсу антибактеріальної чи противірусної терапії.
2.    Чоловікам перед забором матеріалу з уретри рекомендується утриматися від сечовипускання протягом 2-3 годин.
3.    Жінкам забір матеріалу рекомендується проводити перед менструацією або через 3-4 дні після її завершення. За 24 години слід виключити використання будь-яких вагінальних свічок, мазей, спринцювань та статеві контакти. 

У питаннях делікатного здоров'я конфіденційність та точність мають першорядне значення. Лабораторія CSD LAB забезпечує європейську якість діагностики:

•    Мультиплексні ПЛР-панелі. Ми пропонуємо готові комплексні рішення, які дозволяють з одного забору матеріалу перевірити організм на всі ключові приховані інфекції одночасно.
•    Повна автоматизація. Використання сучасних закритих ПЛР-систем мінімізує ризик випадкового забруднення проби (контамінації) та гарантує точність результату.
•    Безпека та анонімність. Процедура забору матеріалу проходить у максимально комфортних умовах з використанням сучасного одноразового інструментарію.

Подбайте про своє майбутнє та здоров'я вашого партнера — пройдіть регулярний профілактичний скринінг ІПСШ у CSD LAB. 

1.    Наказ МОЗ України №1002 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при інфекціях, що передаються статевим шляхом».
2.    IUSTI/WHO (International Union against Sexually Transmitted Infections / World Health Organization) European Guidelines for the Management of Chlamydia trachomatis and other STIs.
3.    CDC (Centers for Disease Control and Prevention). Sexually Transmitted Infections Treatment Guidelines.
4.    BASHH (British Association for Sexual Health and HIV) United Kingdom National Guidelines for the Management of Sexually Transmitted Infections.
5.    The Lancet Infectious Diseases. Asymptomatic sexually transmitted infections: global prevalence, clinical outcomes, and strategies for control.