Випадок місяця: Колагенозний коліт

В клінічній практиці зустрічаються нозології, які можуть залишитися “поза кадром”. Однією з таких є мікроскопічний коліт — запальне захворювання товстої кишки, яке є причиною хронічної діареї. Пацієнти також звертаються до лікаря зі скаргами на біль у животі, втрату ваги, слабкість. Ендоскопічна картина зазвичай не викликає стурбованості у лікаря, тому даний патологічний стан може залишитися без необхідного лікування. Діагноз при даній патології можна виставити лише при мікроскопічному дослідженні.  
Про діагностику патології розповідає лікар-патологоанатом CSD Марина Писарцова. 

Патогенез хвороби ще досі достеменно невідомий. Однією з версій є імунна реакція на певний люмінальний антиген (лікарські препарати, харчовий фактор, інфекційний агент тощо) у генетично схильної особи.

Постановка діагнозу базується на кореляції між клінічною картиною (тривала діарея без домішки крові), ендоскопічними змінами (нормальна або мінімально змінена ендоскопічна картина) та специфічними гістологічними змінами.

Важливим моментом є проведення повної колоноскопії з взяттям двох і більше біоптатів з кожного з відділів товстої кишки, оскільки зміни можуть бути вогнищевими, і не всі відділи товстої кишки можуть бути ураженими.

Існує два типи мікроскопічного коліту: колагенозний та лімфоцитарний. Відмінності незначні: симптоми та лікування однакові, проте мікроскопічно вони відрізняються.

Отже, клінічна задача: пацієнтка - жінка 64 р. з ендоскопічною картиною нормальної слизової оболонки термінального відділу клубової та усіх відділів товстої кишки. В даній ситуації клінічні симптоми невідомі, проте гістологічні зміни дають змогу запідозрити даний патологічний процес.

Характерними морфологічними змінами при колагенозмому коліті, які в тому числі були вирішальними при верифікації діагнозу в даної пацієнтки, є:

• потовщення (>10 mμ, при нормі приблизно 3 mμ) та дезорганізація/нерегулярність субепітеліального колагенового шару з можливим злученням в його товщу капілярів

• відшарування поверхневого епітелію від субепітеліального колагенового шару

• відсутність суттєвих порушень загальної гістоархітектоніки

• дещо підвищений рівень лімфоплазмоцитарної інфільтрації в стромі власної пластинки слизової оболонки, проте без ознак базального плазмоцитозу, наявність нейтрофільної інфільтрації в стромі власної пластинки слизової оболонки

• сплощення поверхневого епітелію зі зниженням секреції, реактивна атипія

• інтраепітеліальний лімфоцитоз (>20 інтраепітеліальних лімфоцитів на 100 епітеліоцитів)

Диференційний діагноз включає в себе такі нозології як запальні захворювання кишківника (хвороба Крона та виразковий коліт), коліти інфекційної етіології, синдром подразненого кишківника та ін.

Мікроскопічний коліт ще досі недостатньо вивчений та не має специфічної терапії. Наразі використовують припинення прийому ліків, що можуть викликати симптоми, протидіарейні засоби та кортикостероїди. Проте дана патологія є поширеною, тому важливо вміти вчасно розпізнавати її як для правильного ведення та лікування пацієнта, так і для того, щоб зібрати дані для подальших досліджень.