На сьогоднішній день, за результатами епідеміологічних досліджень, НАЖХП вважається одним з найбільш поширених хронічних дифузних захворювань печінки. Відомо, що «золотим стандартом» діагностики НАЖХП є пункційна біопсія печінки, але ця процедура є інвазивною.
В останні десятиліття все більшої поширеності для діагностики та оцінки ефективності лікування пацієнтів з НАЖХП набувають малоінвазивні методи верифікації засновані на біохімічному дослідженні, а саме показники ліпідограми, та розрахункові коефіцієнти: стеатотест (SteatoTest®), індекси жирового гепатозу (fatty liver index, FLI; hepatic steatosis index, HSI), шкала вмісту жиру при НАЖХП (NAFLD liver fat score) результати яких розраховуються на підставі спеціальних алгоритмів з декількох біохімічних показників.
Існують переконливі докази того, що НАЖХП є невід'ємним компонентом метаболічного синдрому і корелює з розвитком ожиріння та цукрового діабету другого типу.
Згідно сучасних уявлень, встановлено, що низький сироватковий рівень вітаміну D може бути також причиною розвитку НАЖХП. Більш того в даному дослідженні виявлено, що у пацієнтів із НАЖХП виражений дефіцит вітаміну D (<10нг/мл) характеризується статистично значущо вищими показниками індексів жирового гепатозу (FLI та HSI) та активністю трансаміназ в порівнянні із показниками пацієнтів із рівнем D3 в діапазоні від 10-20нг/мл.
В регресійному аналізі, незалежно від активності трансаміназ, значення індексів жирового гепатозу було асоційовано з дефіцитом вітаміну D.
