Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми: як зменшити ризик?

Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми: як зменшити ризик?
Читати 13 хвилини
26 жовтня 2026
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми

Хронічний гепатит може роками нічим себе не проявляти. Людина почувається здоровою, працює, займається спортом і не підозрює, що в печінці вже триває запалення. А потім, через 10–20 років, з’являється діагноз «цироз» або «гепатоцелюлярна карцинома».

Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) – найпоширеніша форма первинного раку печінки. І це один із небагатьох видів раку, для яких добре відомі основні причини. Більшість із них – хронічні вірусні гепатити B і C, алкоголь та метаболічні порушення.

А це означає, що ризик можна суттєво зменшити. За оцінками Комісії The Lancet з раку печінки, щонайменше 60% випадків раку печінки можна попередити, контролюючи ці фактори.

У Місяць обізнаності про рак печінки говоримо про те, як гепатит перетворюється на рак, що реально знижує ризик і кому потрібне регулярне спостереження.

Наскільки поширена проблема?

За оцінками GLOBOCAN 2024, у світі було зареєстровано приблизно 843 тисячі нових випадків злоякісних новоутворень печінки та внутрішньопечінкових жовчних проток і 732 тисячі смертей. За смертністю ця група посідає третє місце серед онкологічних захворювань.

Основне джерело цієї проблеми – вірусні гепатити. За даними ВООЗ:

  • з хронічним гепатитом B живуть близько 240 мільйонів людей, у 2024 році від його наслідків померли 1,1 мільйона;
  • з хронічним гепатитом C – близько 47 мільйонів, від його наслідків у 2024 році померли близько 239 000 людей;
  • більшість цих смертей спричинені цирозом та гепатоцелюлярною карциномою.

За оцінками Комісії The Lancet, у 2022 році приблизно 39% випадків раку печінки у світі були пов’язані з гепатитом B, 29% – з гепатитом C, 19% – з алкоголем і 8% – з метаболічно асоційованим стеатогепатитом (МАСГ).

Що в Україні?

За оціночними даними Центру громадського здоров’я МОЗ, отриманими до повномасштабного вторгнення:

  • близько 5% населення інфіковані вірусом гепатиту C, з них 3,6% мають хронічний гепатит C;
  • близько 1,5% населення мають хронічний гепатит B.

Більшість людей із хронічним гепатитом не знають про свою інфекцію. Тим часом рак печінки в Україні здебільшого виявляють пізно. За оперативними даними Національного канцер-реєстру за 2024 рік:

  • рак печінки діагностували у 1 290 людей, а 972 померли від нього;
  • лише 7,9% випадків виявили на I–II стадії, тоді як 37,6% – уже на IV стадії;
  • 60% пацієнтів, у яких рак печінки виявили у 2023 році, не прожили й року після встановлення діагнозу.

Ці цифри пояснюють, чому головна стратегія – не чекати симптомів, а працювати з причиною до того, як з’явиться пухлина.

Як гепатит перетворюється на рак?

Віруси гепатитів B і C уражають клітини печінки і спричиняють там тривале запалення. Роки постійного пошкодження поступово змінюють структуру органа:

хронічний гепатит → фіброз → цироз → гепатоцелюлярна карцинома.

Фіброз – це заміщення нормальної тканини печінки сполучною, що нагадує процес утворення рубця на шкірі після пошкодження. Цироз – останній етап цього процесу, коли архітектура печінки порушена, а тканина незворотна змінена. Саме на тлі цирозу виникає більшість випадків ГЦК. За настановою ESMO, менш ніж у 10% випадків ГЦК виникає в незміненій печінці.

Проте важливо не сприймати цей ланцюг як єдиний можливий варіант розвитку подій.

Розвиток ГЦК не завжди відбувається за цією послідовністю. Зокрема, вірус гепатиту B може сприяти виникненню раку печінки навіть за відсутності цирозу, а хронічний гепатит не означає, що людина обов’язково захворіє на рак. Ризик залежить від тривалості інфекції, ступеня фіброзу, віку, вживання алкоголю, метаболічних порушень і того, чи отримує людина лікування.

Гепатит C і гепатит B протікають по-різному.

При гепатиті C, за даними ВООЗ, близько 70% інфікованих людей мають хронічну інфекцію. У 15–30% із них протягом 20 років розвивається цироз.

При гепатиті B вирішальне значення має вік, у якому відбулося інфікування. За даними ВООЗ, інфекція у дорослому віці стає хронічною менш ніж у 5% випадків, а в дитинстві та ранньому дитинстві – приблизно у 95%. І ще одна важлива особливість: при гепатиті B рак печінки може розвинутися і без цирозу. Саме тому настанови рекомендують розглядати спостереження для частини носіїв вірусу навіть за відсутності цирозу.

Окрему небезпеку становить вірус гепатиту D (HDV), який може інфікувати людину лише за наявності вірусу гепатиту B. Поєднання цих інфекцій прискорює прогресування фіброзу та цирозу печінки й підвищує ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми. За даними ВООЗ, хронічний гепатит D вважається найтяжчою формою хронічного вірусного гепатиту. Саме тому людям із підтвердженою HBV-інфекцією рекомендоване тестування на HDV.

Що реально знижує ризик: три кроки.

  1. Вакцинація від гепатиту B

Вакцина від гепатиту B – по суті, перша «вакцина від раку». За даними ВООЗ, вона забезпечує майже 100% захист від вірусу, а захист триває щонайменше 20 років.

Найнаочніше це показав досвід Тайваню, де у 1984 році розпочали програму вакцинації новонароджених проти гепатиту B, яку у 1986 році поширили на всіх новонароджених. Упродовж наступних років середня щорічна захворюваність на ГЦК серед дітей віком 6–14 років знизилася з 0,70 до 0,36 випадку на 100 000 дітей, тобто майже вдвічі.

ВООЗ рекомендує вводити першу дозу вакцини проти гепатиту B якомога раніше після народження, бажано протягом перших 24 годин.

Для досягнення належного рівня імунного захисту потрібно три дози, як дітям, так і дорослим. В Україні вакцинація дітей почалась у 2001 році, тому народжені раніше не отримували цю вакцину в дитинстві і мають подбати про імунний захист в дорослому віці. Таку опцію можна обговорити зі своїм сімейним лікарем.

Вакцинація проти гепатиту B також захищає від інфікування вірусом гепатиту D, оскільки для його розмноження необхідна наявність HBV.

Вакцини від гепатиту C, на жаль, поки що не існує.

  1. Тестування: дізнатися про інфекцію до появи симптомів

Хронічний гепатит зазвичай не має симптомів, тому єдиний спосіб дізнатися про нього – аналіз. ВООЗ рекомендує пропонувати тестування всім дорослим там, де поширеність інфекції перевищує 2%. Україна, за оцінками Центру громадського здоров’я, належить до таких країн щонайменше щодо гепатиту C.

Незалежно від цього, пройти тестування особливо важливо, якщо:

  • ви раніше отримували переливання крові, перенесли операції чи інвазивні маніпуляції;
  • ви працюєте в охороні здоров’я і маєте контакт із кров’ю;
  • у вашого партнера чи члена родини виявлено гепатит B;
  • ви вагітні – ВООЗ рекомендує обстежувати на гепатит B усіх вагітних;
  • у вас виявлено ВІЛ або зміни в аналізах чи УЗД печінки;
  • є інші фактори ризику (наприклад, вживання наркотичних речовин ін’єкційно).

В Україні тестування на гепатити B і C – безоплатне: швидкий тест можна пройти у сімейного лікаря. Позитивний результат швидкого тесту – це ще не діагноз: для гепатиту C ВООЗ рекомендує підтверджувати активну інфекцію визначенням РНК вірусу методом ПЛР.

  1. Лікування: зупинити вірус – знизити ризик

Гепатит C сьогодні виліковний. За даними ВООЗ, препарати прямої противірусної дії виліковують понад 95% пацієнтів, а курс зазвичай триває 12–24 тижні. Успішне лікування гепатиту C суттєво знижує ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми. Зокрема, метааналіз обсерваційних досліджень 2013 року продемонстрував, що досягнення стійкої вірусологічної відповіді асоціювалося зі зниженням ризику ГЦК приблизно на 76%. Водночас у пацієнтів із цирозом навіть після елімінації вірусу зберігається підвищений ризик розвитку раку печінки.

Гепатит B контролюють. Повністю видалити вірус з організму зазвичай не вдається, але противірусні препарати пригнічують його розмноження. За даними ВООЗ, це сповільнює розвиток цирозу, зменшує число випадків раку печінки й подовжує життя. Більшості пацієнтів лікування потрібне пожиттєво, і самостійно припиняти його не можна.

В Україні держава закуповує противірусні препарати, і лікування гепатитів B і C для пацієнтів є безоплатним.

Але є важливий нюанс: лікування знижує ризик, але не завжди усуває його повністю. Якщо до початку лікування вже сформувався цироз або виражений фіброз, людина залишається в групі ризику. У метааналізі пацієнтів із гепатитом B, які отримували противірусну терапію, ГЦК все одно виникала в середньому у 1,3 випадку на 100 пацієнто-років (цей показник є усередненою оцінкою для досліджуваних популяцій, а індивідуальний ризик залежить, зокрема, від віку, наявності цирозу та ефективності пригнічення вірусу).

Кому потрібне регулярне спостереження?

Для раку печінки не існує скринінгу для всіх, як мамографія для раку грудної залози. Але для людей із високим ризиком настанови рекомендують регулярне спостереження, мета якого – знайти пухлину на ранніх стадіях.

За настановами ESMO, спостереження проводять за допомогою УЗД органів черевної порожнини кожні 6 місяців, за потреби – разом із визначенням альфа-фетопротеїну (АФП) у крові. Спостереження рекомендоване:

  • пацієнтам із цирозом будь-якого походження, якщо стан печінки та супутні захворювання дозволяють провести лікування;
  • частині людей із хронічним гепатитом B – навіть без цирозу, якщо їхній ризик підвищений;
  • пацієнтам із гепатитом C та вираженим фіброзом, зокрема після успішного лікування.

Хто саме потребує спостереження і як часто, визначає лікар із урахуванням стадії фіброзу, вірусного навантаження, віку, сімейного анамнезу та інших факторів.

Що дає таке спостереження?

У рандомізованому дослідженні в Шанхаї взяли участь 18 816 людей віком 35–59 років із гепатитом B або хронічним гепатитом в анамнезі. Половині з них пропонували УЗД печінки та аналіз на АФП кожні 6 місяців. У цій групі смертність від ГЦК виявилася на 37% нижчою, ніж у групі без спостереження.

І чесно про обмеження. АФП – допоміжний, а не самостійний метод. За даними, наведеними в настанові ESMO, додавання АФП до УЗД підвищує раннє виявлення приблизно на 6%, але водночас дає більше хибнопозитивних результатів. Рівень АФП може підвищуватися і при активному гепатиті або цирозі без пухлини, а нормальний результат не виключає ГЦК. Тому АФП не замінює УЗД, а доповнює його.

У разі підозрілих змін лікар може рекомендувати КТ або МРТ із контрастуванням, а за потреби – біопсію.

Не лише віруси: алкоголь і «жирна печінка».

Вірусні гепатити – не єдина причина хронічного ураження печінки. І часто фактори ризику поєднуються: наприклад, гепатит C і вживання алкоголю або гепатит B і цукровий діабет.

Алкоголь. За даними ВООЗ, алкоголь є доведеним канцерогеном і підвищує ризик кількох видів раку, зокрема раку печінки. Безпечної дози алкоголю не існує. Для людини з хронічним гепатитом чи фіброзом відмова від алкоголю – один із найпростіших способів захистити печінку.

Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) – так сьогодні називають стан, який раніше відомий як неалкогольна жирова хвороба печінки. Вона пов’язана з надлишковою вагою, цукровим діабетом 2 типу та іншими метаболічними порушеннями. За оцінками Комісії The Lancet, МАСХП має приблизно третина населення світу, а частка випадків раку печінки, пов’язаних із метаболічно асоційованим стеатогепатитом, зросте з 8% у 2022 році до 11% у 2050 році.

Важлива деталь, яку відзначає настанова ESMO: значна частина випадків ГЦК, пов’язаних із жировою хворобою печінки, виникає без гістологічних ознак цирозу. Тобто «жирна печінка», виявлена на УЗД, – це не лише про зайві кілограми, а привід для розмови з лікарем про стан печінки.

Що можна зробити вже зараз:

  • обмежити або повністю відмовитися від алкоголю;
  • підтримувати здорову вагу та фізичну активність;
  • контролювати рівень глюкози та ліпідів у крові;
  • не приймати без потреби препарати та добавки, що можуть ушкоджувати печінку.

Дослідження у CSD LAB

У CSD LAB доступні лабораторні дослідження, які застосовуються на різних етапах – від виявлення інфекції до спостереження за пацієнтами груп ризику:

Яке саме дослідження потрібне, залежить від клінічного запитання: чи є інфекція, чи вона активна, чи діє лікування. Тому обсяг обстеження варто визначати разом із лікарем.

Рак печінки: ризик, на який можна вплинути.

Шлях від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми триває роки, а то й десятиліття. І майже на кожному етапі його можна зупинити:

вакцинація → тестування → лікування → спостереження для груп ризику.

Тому найважливіше запитання – не «чи болить печінка?», а «чи перевірявся/-лась я коли-небудь на гепатити B і C?». Якщо відповідь – «ні» або «не пам’ятаю», це достатній привід звернутися до сімейного лікаря. А якщо у вас уже є гепатит чи цироз, обговоріть із лікарем питання регулярного спостереження.

Перелік використаних джерел

  1. World Health Organization. Hepatitis B: fact sheet. 2026.
  2. World Health Organization. Hepatitis C: fact sheet. 2026.
  3. World Health Organization. Alcohol: fact sheet. 2024.
  4. GLOBOCAN Liver and Intrahepatic Bile Ducts Fact Sheet.
  5. Chan S.L. et al. The Lancet Commission on liver cancer. The Lancet. 2025.
  6. Vogel A. et al. Hepatocellular carcinoma: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Annals of Oncology. 2018;29(Suppl 4):iv238–iv255.
  7. Vogel A. et al. Hepatocellular carcinoma: ESMO Clinical Practice Guideline for diagnosis, treatment and follow-up. Annals of Oncology. 2025;36(5):491–506.
  8. Zhang B.H., Yang B.H., Tang Z.Y. Randomized controlled trial of screening for hepatocellular carcinoma. Journal of Cancer Research and Clinical Oncology. 2004;130(7):417–422.
  9. Chang M.H. et al. Universal hepatitis B vaccination in Taiwan and the incidence of hepatocellular carcinoma in children. New England Journal of Medicine. 1997;336(26):1855–1859.
  10. Morgan R.L. et al. Eradication of hepatitis C virus infection and the development of hepatocellular carcinoma: a meta-analysis of observational studies. Annals of Internal Medicine. 2013;158(5 Pt 1):329–337.
  11. Singal A.K. et al. Meta-analysis: the impact of oral anti-viral agents on the incidence of hepatocellular carcinoma in chronic hepatitis B. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2013;38(2):98–106.
  12. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Всесвітній день боротьби з вірусними гепатитами 2024: настав час діяти. 28.07.2024.
  13. Міністерство охорони здоров’я України. Вірусні гепатити: яка система профілактики та лікування передбачена для пацієнтів в Україні. 31.07.2025.
  14. Вірусний гепатит С. Клінічна настанова, заснована на доказах. ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», ДП «Державний експертний центр МОЗ України». 2024.
  15. Національний канцер-реєстр України. Рак в Україні, 2023–2024. Бюлетень № 26 (таблиці 3–4, ЗН печінки C22, оперативні дані за 2024 рік).
Ще немає відгуків
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
S008

Вірус гепатиту B (HBV), HBsAg

485 грн
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
S009

Вірус гепатиту B (HBV), anti HBs, антитіла сумарні

760 грн
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
P012

ПЛР. Вірус гепатиту B (HBV) (Cobas тест затверджений FDA), кількісне визначення (кров)

1 670 грн
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
S013

Вірус гепатиту C (HCV), антитіла сумарні

630 грн
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
P014

ПЛР. Вірус гепатиту C (HCV) (Cobas тест затверджений FDA), якісне визначення (кров)

1 080 грн
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
P015

ПЛР. Вірус гепатиту C (HCV) (Cobas тест затверджений FDA), кількісне визначення (кров)

1 950 грн
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
S017

Вірус гепатиту D (HDV), антитіла сумарні

850 грн
Від гепатиту до гепатоцелюлярної карциноми
B001

Альфа-фетопротеїн (АФП)

415 грн
Відгуки про статтю
Будьте першим, хто залишить відгук.
Напишіть відгук