Молекулярний детектив і мікроскопія: вся правда про ПЛР-тести та урогенітальні мазки

Звичайний мазок на флору часто не бачить головної небезпеки. Коли пацієнти звертаються до гінеколога чи уролога, базовим дослідженням зазвичай стає мікроскопія біологічного матеріалу на склі. Проте сучасна медична статистика доводить: понад половина небезпечних інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), протікають абсолютно безсимптомно та залишаються «невидимими» для звичайного мікроскопа. Щоб отримати реальну картину здоров'я, медицина використовує ПЛР-діагностику.

Розуміння принципової різниці між цими двома методами захищає пацієнта від помилкових діагнозів, некоректного лікування антибіотиками та хронічних ускладнень репродуктивної системи. 

Мікроскопія урогенітального мазка — це класичний метод «швидкого реагування», який використовується в медицині вже понад століття. Спеціаліст наносить отриманий матеріал на скло, фарбує його спеціальними барвниками та вивчає під мікроскопом.

Цей аналіз є ефективним, але його можливості суворо обмежені:

•    Маркери запалення. Мазок ідеально рахує кількість лейкоцитів (імунних клітин). Якщо їх багато — в організмі є запальний процес, але мазок майже ніколи не каже, хто саме є його винуватцем.
•    Крупні мікроорганізми. Під мікроскопом чітко видно грибки роду Candida (збудник молочниці), або гарднерели (маркери бактеріального вагінозу).  
•    Складові біотопу. Метод дозволяє оцінити стан корисних лактобактерій та загальний рівень чистоти піхви чи уретри.

У чому головний мінус мікроскопії? Оптичний мікроскоп має обмежену здатність збільшення. Такі патогени, як хламідія (Chlamydia trachomatis), мікоплазма геніталіум (Mycoplasma genitalium) або вірус папіломи людини (ВПЛ), є настільки крихітними, що розгледіти їх на склі фізично неможливо. Крім того, при прихованому перебігу інфекції рівень лейкоцитів у мазку може залишатися абсолютно нормальним, створюючи ілюзію повного здоров'я. 

Метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) перевів медичну діагностику на рівень молекулярної генетики. Цей тест шукає не наслідки запалення і не самі клітини бактерій під збільшувальним склом — він знаходить унікальні фрагменти ДНК або РНК конкретного збудника.

Механізм ПЛР працює за принципом копіювального апарату:

1.    Екстракція ДНК або РНК. З отриманого матеріалу виділяється весь наявний генетичний матеріал.
2.    Ампліфікація (копіювання). Спеціальні ферменти знаходять у пробі цільову ділянку ДНК (наприклад, хламідії) і починають мільярди разів її дублювати.
3.    Детекція. Навіть якщо в біоматеріалі пацієнта була присутня лише одна єдина молекула ДНК вірусу чи бактерії, метод розмножить її до такої кількості, що високочутливі датчики приладу миттєво зафіксують позитивний результат.

Сучасні мультиплексні ПЛР-системи мають три фундаментальні переваги, які роблять їх «золотим стандартом» у венерології та урології:

•    Абсолютна специфічність. Повністю виключається людський фактор або помилка через схожі види мікроорганізмів. Якщо тест-система заточена під пошук ДНК Mycoplasma genitalium, вона зреагує виключно на неї, не плутаючи її з безпечною умовно-патогенною флорою.
•    Колосальна чутливість. ПЛР здатна виявити інфекцію на найперших днях після можливого зараження, задовго до того, як бактерії розмножаться до масових масштабів і викличуть хоч якісь симптоми чи зміни в загальному мазку.
•    Можливість кількісного аналізу. Сучасна ПЛР у реальному часі (Real-Time PCR) не просто каже «так» чи «ні», а надає кількісний результат. Це важливо при контролі лікування хронічного ураження.

Для отримання максимально точного та вичерпного результату медична лабораторія CSD LAB пропонує відмовитися від здачі аналізу на кожну інфекцію окремо. Це дозволяє з одного урогенітального зішкрібу одночасно перевірити організм на всі ключові приховані загрози, заощаджуючи час пацієнта та кошти на прийоми у лікарів. 

1.     Наказ МОЗ України №1002 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при інфекціях, що передаються статевим шляхом».
2.    CDC (Centers for Disease Control and Prevention). Sexually Transmitted Infections Treatment Guidelines: Laboratory Diagnostic Procedures.
3.    IUSTI/WHO (International Union against Sexually Transmitted Infections). European Guidelines for the Organization of Laboratory Diagnosis of STIs.
4.    Journal of Clinical Microbiology. Comparison of Polymerase Chain Reaction (PCR) and Microscopic Examination for the Detection of Asymptomatic Urogenital Infections.