Гострі респіраторні інфекції в сезон захворюваності: коли потрібна лабораторна діагностика

Восени кількість гострих респіраторних інфекцій традиційно зростає. Діти повертаються до шкіл і садочків, дорослі більше часу проводять у закритих приміщеннях, а часті близькі контакти полегшують передавання збудників. При цьому одночасно можуть циркулювати віруси грипу, SARS-CoV-2, респіраторно-синцитіальний вірус, риновіруси, аденовіруси, віруси парагрипу та метапневмовірус людини.

Масштаб проблеми добре ілюструють дані Центру громадського здоров’я України. Протягом епідемічного сезону 2025–2026 років було зареєстровано понад 4,2 млн випадків грипу та інших ГРВІ. Діти становили 56,4% усіх захворілих, а в досліджених клінічних зразках виявляли одразу кілька груп респіраторних патогенів. Така поліетіологічна структура означає, що однакові симптоми в різних пацієнтів можуть мати різне походження.

Більшість респіраторних інфекцій минає без ускладнень. Проте грип, COVID-19 і RSV-інфекція можуть спричиняти тяжкий перебіг, особливо у маленьких дітей, людей старшого віку, вагітних, пацієнтів із хронічними захворюваннями та ослабленим імунітетом. Тому в сезон захворюваності значення має правильний вибір дослідження відповідно до симптомів, факторів ризику та клінічного завдання.

Гостра респіраторна інфекція, або ГРІ – це захворювання дихальних шляхів із гострим початком. Якщо причиною є вірус, використовують термін ГРВІ – гостра респіраторна вірусна інфекція. Поняття ГРІ ширше, оскільки охоплює також бактеріальні інфекції.

Найпоширенішими вірусними причинами є грип A і B, COVID-19, RSV-інфекція, риновірусна, аденовірусна, парагрипозна та метапневмовірусна інфекції. Окремі захворювання зі схожими проявами можуть бути пов’язані з Bordetella pertussis, Mycoplasma pneumoniae або Chlamydia pneumoniae. Перелік можливих збудників широкий, тому універсального тесту, який відповідав би на всі клінічні питання, немає.

Підвищення температури, кашель, нежить, біль у горлі, слабкість, головний біль і біль у м’язах трапляються при багатьох респіраторних інфекціях. Для грипу характерний раптовий початок із гарячкою, вираженою слабкістю та ломотою в тілі, однак подібну картину може спричинити й COVID-19. RSV у дорослих часто нагадує звичайну застуду, а в немовлят може проявлятися зниженням активності, відмовою від годування або порушенням дихання.

ВООЗ підкреслює, що грип неможливо надійно відрізнити від інших респіраторних інфекцій лише за клінічними проявами. Під час одночасної циркуляції кількох вірусів лабораторне підтвердження може бути необхідним, якщо результат впливатиме на лікування, протиепідемічні заходи або подальше спостереження.

Особливої уваги потребують діти раннього віку, люди віком від 65 років, вагітні, пацієнти з хронічними захворюваннями серця, легень, нирок або порушеннями обміну речовин. До групи ризику також належать люди з імунодефіцитними станами, онкологічними захворюваннями або ті, хто отримує імуносупресивну терапію.

У таких пацієнтів навіть помірні початкові симптоми можуть швидше прогресувати. Крім того, для грипу та COVID-19 доступне специфічне лікування, ефективність якого залежить від своєчасного початку. Тому людям із факторами ризику доцільно звернутися до лікаря на початку захворювання, не чекаючи вираженого погіршення.

Легка респіраторна інфекція у людини без факторів ризику не завжди потребує лабораторного підтвердження. Тестування стає клінічно значущим, коли його результат допомагає прийняти конкретне рішення.

Дослідження може бути доцільним у разі тяжкого або нетипового перебігу, належності пацієнта до групи ризику, підозри на грип чи COVID-19, необхідності визначити тактику противірусного лікування або запобігти поширенню інфекції серед вразливих людей. Додаткове обстеження потрібне, якщо симптоми зберігаються довше очікуваного, посилюються або повертаються після періоду покращення.

Лабораторний тест не замінює огляд лікаря. Він відповідає на окреме запитання – наприклад, чи виявлено певний вірус або бактеріальний збудник у дослідженому матеріалі. Оцінка тяжкості стану, ризику пневмонії та потреби в лікуванні ґрунтується на сукупності клінічних і лабораторних даних. У дорослих із підозрою на ГРІ насамперед рекомендовано оцінювати загальний стан, супутні захворювання та ознаки можливого тяжкого перебігу.

Для діагностики гострої вірусної інфекції використовують антигенні та молекулярні тести. Антигенні тести дають швидкий результат, але мають нижчу чутливість. Тому негативний результат, особливо за наявності характерних симптомів і високої активності вірусів у популяції, не завжди виключає інфекцію.

Молекулярні дослідження, зокрема ПЛР, виявляють генетичний матеріал збудника. CDC зазначає, що молекулярні тести зазвичай чутливіші за антигенні, а мультиплексні панелі дають змогу одночасно розрізнити кілька респіраторних вірусів. Це може допомогти під час вибору противірусної терапії, оцінки потреби в додаткових обстеженнях і визначення заходів для зменшення передавання інфекції.

Широка панель потрібна не кожному пацієнту. Якщо клінічне питання стосується конкретного збудника, достатньо цільового дослідження. Якщо ж симптоми неспецифічні, а кілька вірусів циркулюють одночасно, мультиплексна ПЛР-панель може дати більше корисної інформації в межах одного дослідження.

Коли за симптомами неможливо визначити ймовірного збудника, у CSD LAB доступне дослідження P137 – ПЛР. ГРВІ, розширена панель (7 вірусів). Панель включає віруси грипу A і B, RSV, метапневмовірус людини, аденовірус, риновірус і віруси парагрипу. Такий формат доцільно розглядати в сезон одночасної циркуляції респіраторних вірусів, якщо встановлення причини захворювання впливатиме на подальшу тактику.

SARS-CoV-2 не входить до складу панелі P137. Для його виявлення доступне окреме дослідження P122 – ПЛР. SARS-CoV-2 (COVID-19), якісне визначення. За потреби лікар може рекомендувати обидва дослідження, оскільки позитивний результат на один респіраторний вірус не виключає інфікування іншим.

Якщо клінічна картина виходить за межі типової ГРВІ, перелік досліджень змінюється. За тривалого нападоподібного кашлю може бути призначено P101 – ПЛР. Bordetella species (B. pertussis та B. parapertussis). За підозри на атипову пневмонію лікар може розглянути P113 – ПЛР. Mycoplasma pneumoniae або P109 – ПЛР. Chlamydia pneumoniae. Ці тести не входять до рутинного обстеження при кожній застуді й застосовуються за відповідними клінічними показаннями.

Для більшості молекулярних досліджень респіраторних інфекцій використовують матеріал із верхніх дихальних шляхів. Конкретний тип біоматеріалу та правила підготовки залежать від обраного тесту, тому їх потрібно уточнити до візиту в лабораторію.

На результат впливають день захворювання, правильність відбору біологічного матеріалу та кількість збудника в матеріалі. Негативна відповідь може означати відсутність збудника, але також можлива при занадто ранньому або пізньому заборі, низькому вірусному навантаженні чи наявності іншого патогену, який не входить до складу панелі.

Позитивний результат ПЛР свідчить про виявлення генетичного матеріалу збудника. Його інтерпретують разом із симптомами, тривалістю хвороби та клінічним станом. Сам результат не визначає тяжкість інфекції й не є підставою для самостійного призначення лікарських засобів.

Антибіотики не діють на віруси, тому не лікують грип, COVID-19 та інші ГРВІ. Вони можуть бути потрібні при підтвердженій або обґрунтовано підозрюваній бактеріальній інфекції, але рішення про їх призначення приймає лікар.

Колір виділень із носа чи мокротиння сам по собі не доводить бактеріальну природу захворювання. Необґрунтований прийом антибіотиків не прискорює одужання при вірусній інфекції, може спричинити побічні реакції та сприяє поширенню антимікробної резистентності.

Негайного звернення по медичну допомогу потребують утруднене дихання, виражена задишка, біль або стискання у грудях, синюшність губ, сплутаність свідомості, судоми, ознаки зневоднення чи різке погіршення після тимчасового покращення. Для немовлят небезпечними ознаками є паузи в диханні, втягнення міжреберних проміжків, різка млявість і відмова від годування.

Основою профілактики тяжкого грипу залишається щорічна вакцинація. Захист також посилюють регулярне провітрювання, гігієна рук, прикривання рота й носа під час кашлю або чхання та перебування вдома при гострих симптомах. У людних або погано вентильованих приміщеннях, особливо поруч із людьми з груп ризику, додатковим заходом може бути добре припасована маска.

Сезон гострих респіраторних інфекцій супроводжується одночасною циркуляцією кількох вірусів, які можуть спричиняти схожі симптоми. Лабораторна діагностика найбільш корисна тоді, коли допомагає обрати лікування, уточнити причину нетипового перебігу або захистити людей із високим ризиком ускладнень.

ПЛР-панель дає змогу шукати кілька поширених збудників одночасно, а цільові тести відповідають на конкретне клінічне запитання. Остаточний вибір дослідження залежить від симптомів, тривалості захворювання, віку, супутніх станів і рекомендацій лікаря.

1. Центр громадського здоров’я МОЗ України. (2026). Захворюваність на грип та ГРВІ в Україні: підсумки епідемічного сезону 2025–2026 років.
2. World Health Organization. (2025, February 28). Influenza (seasonal).
3. World Health Organization. (2024). Clinical practice guidelines for influenza.
4. Державний експертний центр МОЗ України. (2026). Грип та гострі респіраторні інфекції: медико-технологічні документи.
5. National Institute for Health and Care Excellence. (2023). Suspected acute respiratory infection in over 16s: Assessment at first presentation and initial management (NG237).
6. Centers for Disease Control and Prevention. (2025, August 18). Testing and respiratory viruses.
7. Centers for Disease Control and Prevention. (2026, April 27). Multiplex tests to detect influenza, SARS-CoV-2, and RSV.
8. Centers for Disease Control and Prevention. (2025, September 23). Healthy habits: Antibiotic do’s and don’ts.
9. World Health Organization Regional Office for Europe. (2024, October 9). No one knows your risk like you do: Protect yourself and others this respiratory virus season.