Гепатит B — це вірусне захворювання печінки, яке може тривалий час перебігати без виражених симптомів. У частини людей інфекція минає самостійно, але в інших переходить у хронічну форму й поступово пошкоджує печінку.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO, 2023), у світі близько 296 мільйонів людей живуть із хронічним гепатитом B, а щороку реєструється понад 1,5 мільйона нових випадків інфікування. Близько 820 тисяч смертей щороку пов’язані з ускладненнями — цирозом і гепатоцелюлярною карциномою.
Попри наявність вакцини, гепатит B залишається однією з найпоширеніших вірусних інфекцій у світі.
Ситуація в Україні
За оцінками Центру громадського здоров’я МОЗ України, поширеність хронічного гепатиту B в Україні нижча, ніж гепатиту C, однак проблема недостатнього виявлення також залишається актуальною. Частина випадків залишається не діагностованими через безсимптомний перебіг або відсутність регулярного скринінгу.
Особливої уваги потребують люди, які не були вакциновані в дитинстві (масова вакцинація в Україні розпочалася з 2000-х років), а також особи з підвищеним ризиком контакту з кров’ю, наприклад лікарі, медичні сестри, військові.
Як вірус гепатиту B впливає на організм?
HBV — це ДНК-вірус, який передається через кров та біологічні рідини. Він уражає клітини печінки та може викликати гостре або хронічне запалення.
У дорослих у більшості випадків гостра інфекція завершується одужанням. Проте приблизно у 5–10% випадків вірус переходить у хронічну форму. Якщо інфікування відбулося в дитячому віці, ризик хронізації значно вищий.
Тривале носійство вірусу може призводити до таких неприємних наслідків:
• фіброзу,
• цирозу,
• гепатоцелюлярної карциноми.
Цей процес зазвичай розвивається повільно — роками або навіть десятиліттями.
Чому це актуально сьогодні для України?
В умовах повномасштабної війни зросла кількість травм, хірургічних втручань і переливань крові. Хоча донорська кров проходить обов’язковий скринінг, масштаб медичної допомоги підвищує значення інфекційного контролю та післяконтактного тестування.
Особливо важливою є діагностика для військовослужбовців після поранень, для людей, які мали контакт із кров’ю, для пацієнтів із підвищеними печінковими ферментами без очевидної причини, а також для невакцинованих осіб.
Гепатит B — інфекція, яку можна контролювати. Своєчасна діагностика дозволяє запобігти розвитку цирозу та раку печінки, зберегти функцію органу та працездатність.
Чому важлива лабораторна діагностика?
Гепатит B може не мати специфічних симптомів на ранніх етапах. Людина може почуватися задовільно навіть при активному вірусному процесі.
Саме лабораторні дослідження дозволяють:
• підтвердити або виключити активну інфекцію;
• визначити фазу перебігу захворювання;
• оцінити вірусне навантаження;
• прийняти рішення щодо необхідності лікування.
Аналіз — це спосіб зрозуміти, що відбувається з печінкою ще до появи клінічних ускладнень.
Як проводиться діагностика гепатиту B?
Відповідно до медичних рекомендацій МОЗ України та міжнародних настанов (WHO, EASL), діагностика є поетапною.
1. Скринінг — HBsAg
Основний тест для виявлення активної інфекції — визначення поверхневого антигену вірусу гепатиту B (HBsAg).
Його рекомендовано здавати:
• людям із підвищеним рівнем АЛТ;
• перед оперативними втручаннями;
• під час вагітності;
• військовослужбовцям;
• особам, які мали контакт із кров’ю;
• невакцинованим дорослим;
• людям із підвищеними ризиками інфікування.
Позитивний результат HBsAg свідчить про наявність вірусу в організмі.
У CSD LAB доступний тест:
Вірус гепатиту B (HBV), HBsAg (https://www.csdlab.ua/analyzes/hepatyty/virus-hepatytu-b-hbv-hbsag)
2. Розширена серологія
Для уточнення фази інфекції визначають:
• anti-HBs (антитіла після вакцинації або перенесеної інфекції), https://www.csdlab.ua/analyzes/hepatyty/virus-hepatytu-b-hbv-anti-hbs-a…
• HBeAg (https://www.csdlab.ua/analyzes/hepatyty/virus-hepatytu-b-hbv-hbeag) та anti-HBe (оцінка активності вірусу) (https://www.csdlab.ua/analyzes/hepatyty/virus-hepatytu-b-hbv-anti-hbe-a…).
Це дозволяє зрозуміти, чи є інфекція активною, чи сформований імунітет.
3. HBV DNA (ПЛР)
ПЛР-дослідження вірусу гепатиту B має особливе значення у низці клінічних ситуацій, коли стандартні серологічні маркери можуть бути недостатніми для повної оцінки інфекційного процесу.
Таке тестування застосовується, зокрема, у новонароджених від матерів із позитивним HBsAg. У цих випадках визначення ДНК HBV дозволяє рано підтвердити або виключити передачу вірусу від матері до дитини, оскільки серологічні маркери можуть бути складними для інтерпретації через наявність материнських антитіл.
Дане дослідження також має важливе значення у пацієнтів з супресією імунної системи — наприклад, під час хімієтерапії, імуносупресивної терапії або після трансплантації органів. У таких ситуаціях можливе реактивування вірусу навіть у пацієнтів із раніше неактивною або перенесеною інфекцією, тому молекулярне виявлення HBV дозволяє своєчасно оцінити ризик вірусної реплікації.
Ще одна важлива сфера застосування — підозра на окультну інфекцію HBV. Це стан, коли вірусна ДНК присутня в організмі, але поверхневий антиген HBsAg ще може бути відсутнім. У таких випадках саме ПЛР-метод дозволяє виявити низькі концентрації вірусу, які не визначаються стандартними серологічними тестами.
Крім того, молекулярні методи використовуються у системах контролю донорської крові. Це дозволяє виявити генетичний матеріал вірусу на ранніх етапах інфекції, ще до появи серологічних маркерів. Це значно підвищує безпеку донорської крові та знижує ризик передачі вірусу під час переливання.
У клінічній практиці використовуються два типи ПЛР-досліджень — якісне та кількісне.
Якісне ПЛР-дослідження відповідає на базове питання: чи є вірус у крові на момент обстеження. Воно дозволяє підтвердити наявність ДНК вірусу навіть при дуже низьких його концентраціях. Такий аналіз може бути корисним для підтвердження активної інфекції, у складних діагностичних випадках або для уточнення результатів серологічних тестів.
Кількісне ПЛР-дослідження визначає вірусне навантаження — тобто кількість копій вірусу в одному мілілітрі крові. Цей показник має важливе клінічне значення, оскільки дозволяє:
• оцінити активність вірусної реплікації;
• визначити необхідність противірусної терапії;
• контролювати ефективність лікування;
• відстежувати динаміку перебігу інфекції.
Таким чином, ПЛР-діагностика дозволяє перейти від простого виявлення вірусу до розуміння активності інфекційного процесу та ризику ураження печінки.
У CSD LAB ПЛР-дослідження вірусу гепатиту B виконуються на сучасній молекулярній платформі Cobas® (Roche Diagnostics), тест-системи якої застосовуються у міжнародній клінічній практиці та мають високу аналітичну чутливість. Це дозволяє точно визначати як сам факт наявності вірусу, так і рівень вірусного навантаження.
• ПЛР. Вірус гепатиту B (HBV) (Cobas тест затверджений FDA), якісне визначення (кров) (https://www.csdlab.ua/analyzes/hepatyt-v-hbv/plr-virus-hepatytu-b-hbv-y…)
• ПЛР. Вірус гепатиту B (HBV) (Cobas тест затверджений FDA), кількісне визначення (кров) https://www.csdlab.ua/analyzes/hepatyt-v-hbv/plr-virus-hepatytu-b-hbv-k…
4. Оцінка стану печінки
Для визначення ступеня ураження печінки застосовують:
• біохімічні показники (АЛТ, АСТ, білірубін);
• загальний аналіз крові (тромбоцити);
• розрахункові індекси фіброзу (APRI, FIB-4);
• УЗД або еластографію.
Це дозволяє оцінити стадію фіброзу та визначити подальшу тактику спостереження або лікування.
Чому це важливо сьогодні?
Гепатит B — це інфекція, яку можна попередити вакцинацією і контролювати завдяки сучасній діагностиці та терапії.
Регулярне тестування — це відповідальний підхід до власного здоров’я. Особливо для людей, які належать до груп ризику або не мають підтвердження вакцинації.
Джерела:
WHO Hepatitis B Fact Sheet, 2023
WHO Global Hepatitis Report, 2022
EASL Clinical Practice Guidelines on Hepatitis B, 2023
Медичні рекомендації МОЗ України «Вірусний гепатит В. Клінічна настанова, заснована на доказах»
