Основні види лабораторних досліджень та їх призначення
1. Гематологічні та загальноклінічні дослідження — це базовий скринінг, що відображає загальний гомеостаз організму.
• Загальний аналіз крові (ЗАК): сфокусований на оцінку загальних характеристик крові, що є дзеркалом здоров’я в цілому. При ЗАК проводять оцінку кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну, кількості тромбоцитів і лейкоцитів, а також лейкоцитарної формули. Це дозволяє виявити запальні процеси та диференціювати бактеріальні, вірусні інфекції та алергічні реакції.
Стандартним елементом ЗАК є також показник ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) — це неспецифічний, але чутливий маркер запалення. Цей показник може бути також підвищений при анеміях.
• Загальний аналіз сечі: оцінка функції нирок та метаболічних порушень.
Загальний аналіз крові та сечі — найінформативніші і водночас доступні способи оцінки здоров’я. Ці аналізи допомагають виявити:
• запальні процеси,
• анемію,
• бактеріальні або вірусні інфекції,
• загальний стан імунної системи.
2. Біохімічний профіль
Дозволяє оцінити основні показники метаболізму та функціональний стан внутрішніх органів та систем:
• Печінкові проби: АЛТ, АСТ, білірубін, лужна фосфатаза.
• Ниркові показники: креатинін, сечовина, швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ).
• Ліпідний спектр: холестерин та його фракції (ЛПНЩ, ЛПВЩ) для оцінки кардіоваскулярних ризику.
• Обмін заліза: феритин (маркер депо заліза) та сироваткове залізо.
Біохімічні аналізи рекомендовані людям після 30 років щонайменше раз на рік.
3. Гормональна панель і метаболізм
Гормони — це біологічно активні речовини, що регулюють роботу всього організму.
• Тиреоїдна панель: ТТГ, вільні Т3 та Т4 (контроль щитоподібної залози).
• Репродуктивне здоров'я: ФСГ, ЛГ, естрадіол, прогестерон, тестостерон.
• Вуглеводний обмін: глюкоза, глікований гемоглобін (HbA1c), інсулін, С-пептид.
Гормональні аналізи особливо важливі при:
• різких коливаннях ваги;
• порушенні менструального циклу;
• безплідді;
• хронічній втомі;
• проблемах зі шкірою.
4. Аналізи на інфекції
Лабораторна діагностика дозволяє виявити інфекційні захворювання ще до появи симптомів.
Серед найпоширеніших:
• TORCH-інфекції;
• гепатити;
• ВІЛ;
• цитомегаловірус;
• хламідіоз;
• герпес.
Зазвичай для діагностики інфекцій використовують два основні методи:
• Серологія (ІФА): виявлення антитіл (IgM, IgG), що показує імунну відповідь на інфікування збудниками (гепатити, ВІЛ, TORCH-інфекції).
• Молекулярна діагностика (ПЛР): пряме виявлення ДНК/РНК вірусу чи бактерії, що є найбільш точним методом діагностики урогенітальних інфекцій та вірусних інфекцій.
Особливо важливо здати аналізи на інфекції під час планування вагітності.
5. Онкомаркери
Специфічні білки, що виробляються пухлинними клітинами або організмом у відповідь на новоутворення.
Важливо: підвищення онкомаркера не завжди означає рак, а нормальний рівень не завжди його виключає. Результати має інтерпретувати лише профільний фахівець у комплексі з інструментальною діагностикою (УЗД, КТ, МРТ).
Онкомаркери не є діагнозом, але допомагають:
• виявити ризик онкологічного захворювання,
• контролювати перебіг хвороби,
• оцінити ефективність лікування.